На цьому тижні минуло 60 років з дня смерті блаженного Миколая Чарнецького, монаха, професора, мученика
11.04.2019
Люди мають його за святця, чудотворця, заступника. Навіть, землю з його могили щодня нагрібали у торбинки, просячи зцілення від хворіб. Однак постать блаженного Миколая Чарнецького значно глибша, ніж народні уявлення про нього. Він – єпископ-місіонер, покликаний повернути до Греко-Католицької Церкви розшарпані Росією та Польщею північно-західні землі України та Білорусі, монах та духівник, під впливом якого сформувалося не одне священиче та чернече покликання, професор, доктор наук, багаторічний викладач станіславівської семінарії Григорія Хомишина, перекладач. Найголовніше – мученик, який пішов за визнання своєї віри на каторжне життя в Сибір.
https://zbruc.eu/node/88223?fbclid=IwAR27MH7xam5NtbB1lbbssrE6Av-08T7oqwoaKH66iGHn-iGj0iV4NZnXc94
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Молодіжні спільноти Київської Архиєпархії
06.04.2019
У ПРОГРАМІ: Божественна Літургія, наука та ділення у групах, спільна смачна трапеза, відпочинок та дружнє спілкування у колі спільноти молоді Київської Архиєпархії, роздуми про наше «так» Богові за прикладом Марії”.
Більше інформації на сайті Київської Архиєпархії:
--Концерт страсного періоду
30.03.2019
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Сьогодні молитвою памянути брата Ігоря.
29.03.2019
від 90 років минулого століття він розпочав молитву на Аскольдовій Могилі і предрік заснування тут Аскольдової Лаври.Сьогодні 29 березня 9 річниця його пам'яті.Зібрались парафіяни і приїхали рідні сестри Люба і Надія.
Пожертвували на дзвін Ігоря і також поповнили фонд брата Ігоря для навчання дітей.
В трапезній Аскольда за поминальним обідом ділились спогадами про б.Ігоря.
Вирішили на каплиці чуда покладання Риз Пресвятої Богородиці у Волхерах встановити
пам'ятну дошку брата Ігоря .
Вічна пам'ять
для Оранти Ілля Докладніше
Освіта на Рахівщині у діях та помислах о. Августина Волошина.
17.03.2019
До 80-тиліття Карпатської України.
«…я трудився не для себе самого, а й для тих усіх,
що освіти шукають.» (Сирах 33,18).
Кожен, хто цікавився минувшиною русинів-українців Закарпаття засвідчив: колоніальне минуле цього народу впродовж століть відкинуло його на узбіччя цивілізаційних процесів Європи. Поневолювачі намірено тримали тут його в суцільній бідності та неграмотності, феодальні відносини тісно переплели в цьому краї із рабовласницькими, і дали лихварям висмоктувати останні соки із вимираючого народу. Про це детально описано в книжці науковців історичного факультету УжНУ Й. Кобаля та В. Худанича: «До історії національних меншин Австро-Угорщини (XIX-поч.XX ст.) Ужгород, 2001р.» на стор.28-54. Вона заслуговує на перевидання та вивчення в школі. Рятівником народу від його остаточної загибелі виступила тоді Христова Церква. Серед пильнованого владою духовенства, що в значній частині перейняло культуру поневолювачів та збайдужіло до людського горя, знайшлися мужні, справді Божі священики МГКЄ, які 20 липня 1897р. звернулися до єпископа Юлія Фірцака із проханням зробити доступною освіту селянським дітям та полегшити життя селян. Єпископ, як добрий син свого народу, звернувся із Меморандумом до уряду Будапешта, і той направив економіста Едмунда Егана на Закарпаття для вивчення ситуації. Обнародування трагічного стану народу у його звіті уряду коштувало життя Е. Егану, але змусило уряд піти на певні поступки.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Збірка для БФ "Карітас-Київ"
01.03.2019
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/