Походження свята Покрова Пресвятої Богородиці
13.10.2015
Побожні християни з сердечною любов’ю величають Пресвяту Діву й Богородицю Марію, Небесну Царицю, Володарку Божої ласки й заступницю всіх християн.
Вшановує Пресвяту Діву Марію й український народ. З того часу, як наш люд став навколішки перед Ісусом Христом, по всій нашій землі гомонить пісня слави й любови також і на честь Христової Матері Марії. Величаючи її, наш народ благає в неї опіки й заступництва в різних потребах цього земного життя. Ми так сердечно вшановуємо Пресвяту Богородицю, бо це зробив насамперед сам Бог. Ще світу не було, а вже Предвічний Господь вибрав Пресвяту Діву Марію на Матір Спасителя. Створив її чистою, обдарував надзвичайними ласками та вивищив понад усіх людей і ангелів, щоб Вона була першою після Бога. А що Господь від віків постановив, те в свій час сповнилося. Коли ж Бог так прославив Марію, чи не повинні й люди йти за Його почином і прикладом? Коли Пресвята Марія є для Бога наймилішою дочкою, для Божого сина найдорожчою Матір’ю, а для Святого Духа найкращою Святинею, чи ж не повинні й люди величати Пресвяту Діву та прославляти Її щирим серцем як першу після Бога?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Культурний» скандал у Львові: кому заважає релігія?
09.10.2015
«Як легко плюнути в велике – У нього точно попаде. Усе бридке й усе безлике Тоді собі ціну складе» - Ліна Костенко
Останніми днями локальний конфлікт у Львові набрав національного значення. Близькість місцевих виборів додала масла в вогонь і про конфлікт написали всі провідні ЗМІ. Але попри політичну складову цього «непорозуміння», виходить на поверхню інша, значно небезпечніша реальність – відкрита та безпідставна війна з УГКЦ на теренах Галичини.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Церкви є невід'ємною частиною громадянського суспільства
08.10.2015
Парламентська Асамблея Ради Європи заявила, що релігія наново отримала особливе становище в європейському суспільстві, а релігійні організації повинні брати участь у суспільному житті.
Про це йдеться в Резолюції ПАРЄ № 2076 (2015), прийнятій 30 вересня 2015 року за результатами обговорення на засіданні в Страсбурзі. При цьому 68 делегатів проголосували на підтримку цієї ініціативи, 8 – утрималися та 6 проголосували проти (переважно з групи соціалістів), повідомляє Інститут релігійної свободи.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Перемогою України ми вважаємо справедливий мир»
07.10.2015
УГКЦ послідовно викриває агресію Росії проти України та вважає неприпустимим формування образу українця як ворога російського народу, навішування різних ярликів на тих, хто обстоює право України на існування як незалежної держави.
Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, коментуючи дляавстрійського видання «Kathpress» закиди, що, мовляв, наша Церква закликає зі зброєю боротися до цілковитої перемоги. Ці закиди на адресу УГКЦ 22 вересня озвучив владика Антоній (Паканич), Митрополит Бориспільський і Броварський, Керуючий справами УПЦ, під час своєї зустрічі з групою австрійських журналістів.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Покликання і місія сім’ї в Церкві та сучасному світі»
06.10.2015
Сучасна сім’я в Україні позначена труднощами посткомуністичного суспільства, яке переживає швидку суспільно-культурну емансипацію.
Наша Українська Греко-Католицька Церквa готується до спогадування наступного року 70-ї річниці своєї насильницької ліквідації Сталіним у Радянському Союзі та примусового приєднання до Російської Православної Церкви. Відтоді розпочалася хресна дорога єпископів, священиків, монахів та монахинь і насамперед численних християнських родин, які були вирвані зі своєї землі та переселені до "сибірської пустелі".
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Фаїна Ляхер – християнка Анна й монахиня Марія. Історія з підпілля і глибин душі
06.10.2015
Якщо б мене запитали, чого варто повчитися в цієї жінки, я би відповіла:«Навчитися просто йти далі». Це не майстерність, не риси, не вміння. Це – величезна потреба, коли в тебе більше нічого не залишається – усі варіанти названі, всі сподівання і надії розвіяні, все минуло й тобі від цього не легше – просто йди далі! Можливо, це безглуздо, неправильно, оптимістично чи флегматично, можливо, тобі всі кричатимуть: «Приречений!», «Ганебний!», «Лицемірний!». То й що? Ти все одно йдеш далі, без зупинок, нехай і без орієнтиру, без компасу та карти. Якщо так треба, то вони з’являться згодом. Потрібно просто йти, ковтаючи сльози й людські погляди, бо довгий шлях потребує багато кроків… Тому треба вчитися ходити, вставати і йти, щоб це не було бажанням чи примхою, спокусою, а тільки неодмінною частиною твоєї людської сутності – йти далі.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
