Католицький Народний Катехизм
26.01.2009
ВІРА
Об'явлення Боже
Господь Бог дає нам можливість пізнати Свою велич через природу і через об'явлення.
У видимому світі - природі знаходимо сліди Бога. Усі істоти - живі чи мертві - свідчать про велич Божу. Будова людського тіла, людське серце, око, вухо і т. п. свідчать про Божу премудрість; розвиток рослини від насіння до плоду, небозвід показують нам Божу всемогутність; великі природні багатства - доброту Бога. У природі знаходимо відбиття багатьох релігійних правд: так, напр., пробудження природи весною, світанок нагадують нам про майбутнє воскресіння. У св. Письмі часто знаходимо згадки про зірки, мурашки, бджоли і т. д.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Виставка Володимира Кальненка
22.01.2009
Аскольдова могила у музиці кольорів
22 січня о 17 годині відбулася презентація виставки творів відомого художника Володимира Кальненка, котрий торік визначив точне місце, з якого Тарас Шевченко малював Аскольдову могилу.
Володимир Кальненко - відомий скульптор і дослідник життя і творчості Тараса Шевченка. Свого часу він пішки прийшов з Ленінграда до Києва і приніс з собою посмертну маску українського месії. Він є головою парафіяльної художньої ради церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
23 січня 2009 року Пратулинських мучеників
20.01.2009
Синод єпископів УГКЦ постановив доповнити церковний календар нашої Церкви "святом в честь пам'яти християнського подвигу Пратулинських мучеників". Поминати Пратулинських мучеників вирішено 10 січня (за григоріянським стилем - 23 січня).
Нашу Українську Греко-Католицьку Церкву часто називають "Церквою мучеників". Разом з тим, якщо поглянути на наш літургійний календар, то серед канонізованих Церквою синів і дочок побачимо в ньому лише кілька постатей - насамперед святого священномученика Йосафата, мученика за справу святої Єдности, потім цілу когорту блаженних мучеників і преподобних, які останнім часом випромінюють світло своєї святости на наші землі. Але навіть коли б для кожного з них призначити окреме свято в літургійному році, то кількість їх буде все ж таки порівняно незначною. Очевидно, справа лише в часі, в якому ми, як люди, живемо і рухаємося, і залізні лещата якого постійно відчуваємо як одне з найбільших обмежень, але якого потребуємо і на те, щоби осмислити і дослідити нашу минувшину. Там віднайдемо ще десятки і сотні нових світлих особистостей, які посвідчили Христа аж до мученицької смерти. Ми вражені тим, що більшість прославлених на престолах Вселенської Церкви українців греко-католиків підтвердила свою вірність Христові саме мученицькою смертю, найвищим свідченням любови до Бога, найвозвишенішим з Ним єднанням через Його хресне страждання в надії славного Воскресення. Без сумніву, не бракує в нас преподобних та ісповідників (бо і їх свідчення є безпосередньо пов'язане з переслідуванням віри), і праведників, але поки що в цій царині нашу "молоду" Церкву, яка тільки постала після гонінь останніх часів, перемагає все той же невблаганний час (адже проведення беатифікаційного чи канонізаційного процесу є справою нелегкою і часто тривалою). Іншою "особливістю" святих чи блаженних нашої Церкви є те, що більшістю її свідків-мучеників є єпископи, священики або монахи і монахині.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Підсумок Послання Вселенського Архиєрея Венедикта XVI з нагоди Всесвітнього Дня мігранта та біженця
18.01.2009
Сьогодні, 18 січня 2009 р., Вселенська Церква вже 95 з черги раз відзначає Всесвітній День мігрантів та біженців. З цієї нагоди Папа Венедикт XVI скерував до вірних окреме послання. Оскільки триває відзначення Року святого Павла, тема цьогорічного папського звернення звучить: «Святий Павло - мігрант і Апостол Народів».
На початку свого послання Папа зазначив, що й святий Павло був вихідцем з єврейської емігрантської сім'ї, що проживала в м. Тарсі у Малій Азії, та був вихований у єврейській та греко-римській культурах. Будучи ревним послідовником традиції своїх предків і не відрікаючись від них, після зустрічі з Ісусом на дорозі до Дамаску, Савло без зволікання присвятив своє життя новій місії. Під проводом Святого Духа він усім звіщав Євангеліє, не дивлячись на національну чи культурну приналежність. Його життя та проповідь були спрямовані на те, щоб спричинитися до того, аби усі пізнали та полюбили Ісуса, адже у Ньому всі народи покликані стати одним Божим людом.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Поезія Дарини Задніпровської
17.01.2009
ВОДОХРЕЩА
Білий берег, біла крига,
Біла річка, біла мгла.
Промовля водичка тихо:
-Як далеко до тепла!
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Католицький Народний Катехизм
17.01.2009
ВІРА
Пізнання Бога
Пізнання Бога - це пізнання Його ознак і досконалостей, пізнання Його справ, Його волі, визначених Ним засобів ласки і т. д. "Ростіть у пізнаванні Бога," - каже Апостол (І Кор. 1, 10). На землі пізнаємо Бога неясно, наче в невиразнім дзеркалі; лише після смерті пізнаємо Його докладно (І Кор. 13, 12).
Досконало пізнаємо Бога в небі.
Досконале пізнання Бога в небі є суттю щастя Ангелів і Святих. Пізнання Бога є їх поживою, і саме це мав на увазі Архангел Рафаїл, кажучи до Товії: "Я уживаю корму невидимого і напою, якого люди не можуть оглядати" (Тов. 12, 19). А Ісус Христос говорить: "Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і Того, що Ти післав, Ісуса Христа" (Йоан 17, 3). Пізнання Бога святими в небі не є таким самим, як те, яке ми на землі можемо осягнути. Блаженні в небі пізнають Бога безпосередньо, бо оглядають Його "віч-на-віч", а ми можемо Його пізнати лише через Його твори і об'явлення. Тут різниця така сама, як між тим, хто на карті оглядає якісь краї, і тим, хто подорожує по цих краях і докладно їх бачить. У першому випадку пізнання опосередковане, недосконале, а в другому - безпосереднє, досконале. Ангели "повсякчас бачать лице Вітця мого небесного" (Мат. 18, 10), говорить Ісус Христос. Лице Бога оглядають і Святі, бо вони є рівні Ангелам (Лук. 20, 36).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
