Владика Богдан (Дзюрах) після АТО: «Мене вразило, наскільки наші воїни готові до самопожертви»
11.05.2016
Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, у пасхальний період відвідав зону бойових дій на Сході України, де розділив разом з українськими воїнами радість Воскресіння Христового. Єпископ поділився з Департаментом інформації УГКЦ своїми враженнями від поїздки.
Владико, що вас спонукало поїхати на Схід, адже є військові капелани, які там служать?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Доктор морального богослов’я про евтаназію: поширені міфи, реальність та сучасні виклики
11.05.2016
Евтаназія ще не означає безболісної і швидкої смерті, бо лише у 16 зі 100 випадків люди помирали без агонії, а решта йшли з життя у тривалих і більших стражданнях. Як аргументують свою позицію прихильники евтаназії, чи полегшує вона передсмертні дні невиліковно хворої людини?
Про це під час наукового семінару «Евтаназія від античності до сьогоднення: міфи, реальність та сучасні виклики» розповіла доктор морального богослов’я, викладач біоетики, старша медсестра паліативного відділення у Шпиталі ім. Митрополита Андрея Шептицького с. Йосафата Дробик із Згромадження сестер милосердя св. Вікентія.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Учитель, який тільки передає інформацію, мало відрізняється від бездушного комп’ютера
11.05.2016
Кілька тижнів тому були опубліковані мої роздуми «Відповідальність перед Богом». Підставою для такої теми слугували слова із вступу до Конституції України «усвідомлюючи відповідальність перед Богом…» Ці слова стосуються всіх громадян нашої держави, незважаючи на будь-які відмінності.
Цього разу хочу поміркувати над дещо іншою за своєю суттю відповідальністю — перед дітьми. Діти — важливі члени нашого суспільства, замислися про відповідальність перед якими спонукає нас подвійна річ.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Символ віри»: ким є для нас Бог Отець, у якого віруємо?
22.01.2021
У 35-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над другим членом «Символу віри»: «І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками – світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
«Справді щасливими ми є тоді, коли ми справжні», – християнський психолог Лідія Кондратик
21.01.2021
Щастя – у тому, щоб бути собою, розуміти себе, знайти своє призначення, тобто бути тим, ким тебе бачить Бог. Щастя у сім’ї – у прийнятті іншого, у розумінні, що чоловік і жінка є різними, що дитина – особистість із перших хвилин життя.
Про це у «Психологічній порадні» говорила християнський психолог Лідія Кондратик, автор книг «Він і Вона: щастя бути справжніми» та «Він, Вона і їхні діти: щастя ростити справжніх».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-8
19.01.2021
РОЗДІЛ VI ХРЕСНИЙ ШЛЯХ ЙОСАФАТА
По трьох роках апостольських трудів, які завершились “осанною” квітної неділі здобутків, вступає Йосафат із 1621-им роком у свою страсну седмицю зради, засуду, смертних небезпек і розпорошення свого стада. Це страсний шлях його життя, який закінчився витебською трагедією – великою п’ятницею його найвищої жертви, в дні 12 листопада 1623 р. Цей шлях пройшов він спільно з цілою східньою католицькою Церквою України й Білоруси, стаючи її центральною постаттю. Щоб зрозуміти логіку подій, слід розглянутися в обставинах тієї доби його життя. На тлі ширших подій стане ясною одна істина, на яку не звертається може належної уваги: Витебська трагедія не була якоюсь спонтанною реакцією збаламученої товпи, але логічним закінченням цілого ряду пов’язаних між собою подій, серед яких знайшовся Йосафат і впав жертвою цієї трагічної логіки.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
