Достатньо (25 березня)
25.03.2013
В одному краї сталася велика посуха. Спершу пожовкла, а згодом і висохла трава. Зів’яли й поникли кущі та дерева. Не було жодної краплі дощу з неба, ані жодної рослинки із землі.
Малі й великі звірі гинули від спраги. Тільки найсильніші спромоглися на рішучий крок і залишали цю пустелю смерти.
А посуха і далі лютувала. Навіть старі й могутні дерева з глибоким корінням втратили листя. Повисихали джерела, русла струмків і річок.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Спокуса (24 березня)
24.03.2013
Один пустельник був такий святий, що одною ногою вже, як мовлять, стояв у небі.
Його печера була вибита в стіні високої, покритої зеленню гори, і в ній майже нічого не було. Пустельник збирав лісові ягоди, трави, а інколи до недільного обіду, - трохи грибів.
«Як же його спокусити?» - сушив собі голову Диявол.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Останнє місце (23 березня)
23.03.2013
Пекло було вже майже заповнене, однак перед його брамою очікувало ще багато грішників. Дияволу не залишилося жодного іншого виходу, як заблокувати двері. Він вийшов до кандидатів на вхід і промовив до них:
«Залишилося тільки одне місце, і, ясна річ, його можна зайняти тільки той з вас, хто був найбільшим грішником».
Потім запитав:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Гвинтик (22 березня)
22.03.2013
У корпусі величезного корабля був вкручений гвинтик. Маленький і непримітний, він нічим не відрізнявся від багатьох інших, таких же пересічних гвинтиків, що з’єднували дві величезні сталеві плити.
Під час довгої подорожі через Індійський океан маленький гвинтик усвідомив, що йому обридло це сіре і непомітне існування (за всі роки не знайшлося нікого, хто принаймі подякував би йому за працю). Гвинтик заявив: «Все, з мене досить! йду геть! »
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Запрошення на банкет
21.03.2013
Від раннього ранку виглядаю Тебе. Хочу запросити Тебе в подорож. Сьогодні хочу мандрувати з Тобою дорогою, котрої не знаєш, йти шляхом тих, хто в пошуку. Бажаю бо вивести Тебе із тісноти твоєї, що гніздиться у серці твоєму, у зачерствілих думках, в уявленнях про Мене, у вірі в Мене, у довір`ї Мені. Я з Тобою коли Ти мене виглядаєш, шукаєш, запитуєш, прагнеш, молишся, відкриваєш, промовляєш.
Хто більше значить (21 березня)
20.03.2013
Був собі добрий і побожний брамин, який жив на пожертви вірних. Одного дня він подумав: «Переодягнутися в біснуватого і пуду просити милостиню».
Опоясався ганчір’ям, як це роблять парії, найбідніші люди Індії.
Того дня ніхто не вклонився йому на вулиці, ані не дав жодної милостині.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
