Результати хvі фестивалю-конкурсу духовної пісні «Аскольдів глас»
28.12.2017
23 грудня 2017 р. в приміщенні НПУ ім. М. Драгоманова відбувся ХVІ Фестиваль-конкурс духовної пісні «Аскольдів глас».
Конкурс традиційно проходив у рамках святкування зимового празника Святого Миколая, який для громади храму на Аскольдовій могилі – засновника цього мистецького заходу, - є храмовим. За десять років існування фестиваль став знаною мистецькою подією в житті нашої столиці, адже в ньому беруть участь мистецькі колективи та окремі виконавці з цілої України, для багатьох з яких це чудова можливість дебютувати на серйозній сцені та спробувати свої сили у змаганні з іншими виконавцями.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Різдвяна проповідь Папи. «Документ про громадянство» від самого Бога
26.12.2017
Марія «породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2,7). Цими простими й зрозумілими словами святий Лука вводить нас у суть цієї святої ночі: Марія привела у світ Сина, Марія дала нам Світло. Це проста розповідь, яка занурює нас у подію, що назавжди змінює нашу історію. Все тієї ночі ставало джерелом надії.
«Збережемо пам’ять про Героїв Небесної Сотні» - Андрій Павленко
26.12.2017
Голова благодійного фонду «Пам’яті Небесної Сотні» Андрій Павленко в інтерв’ю газеті «Оранта» розповів про свої плани встановити на Аскольдовій Могилі пам’ятний знак у вигляді райської яблуні та створити алею пам’яті Героїв Небесної Сотні.
- Пане Андрію, чим займається ваш фонд?
- Мета нашого благодійного фонду - встановити кожному Герою Небесної Сотні монумент на його малій батьківщині. І чим більше ми встигнемо їх зробити, тим краще. Я стараюся долучати до співпраці все більше людей, бо кожне встановлення монумента, пам’ятника, меморіалу – це вже маленька перемога України.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Літургійний рік і містагогія: вхід у Пасхальне Таїнство
21.12.2017
1. Вступ
Містагогія, літургійний рік і літургійне богослов'я: мені видається, що ми часто говоримо про ці три аспекти літургійного життя, визнаємо їх важливими, однак це не відображається у наших конкретних діях. Цим я хочу вказати на те, що існує розрив між теорією і практикою. Це іронічно, оскільки містагогію літургійного року можна віднайти в жодному іншому місці, як у здійсненні самих богослужінь, зокрема в біблійних читаннях, які читаються, в молитвах, які відмовляються, і в піснеспівах, які співаються протягом усього року. Ці біблійні читання, молитви і піснеспіви є не просто текстами для вивчення або для особистої медитації; вони є невід'ємними елементами нашого спільного літургійного богопочитання, бо саме через них ми є « введені в таїнство », яке ми святкуємо впродовж літургійного року. Для того, щоб розвинути цю думку, необхідно перш за все сказати кілька слів про містагогію як літературний жанр, про екзегетичний характер гімнографії і про сутність-природу літургійного року. Після цього наведу кілька конкретних прикладів, які можуть бути корисні.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Антифони «о» – впровадження в таємницю Різдва
20.12.2017
В останні дні Адвенту, з 17 до 23 грудня, у богослужіннях латинської Церкви звучать так звані «антифони "О"». Це одні з найдавніших літургійних піснеспівів, записи мелодій яких дійшли до нас із середньовіччя. Про історію та богословський сенс цих антифонів КМЦ розповів отець Ігор Гнюс ОР. – Отче, що таке антифони «О»?
Досі невідомо, хто був автором цих антифонів. Назва походить від того, що кожен із них починається з вигуку «О!» та подальшого заклику. Ці антифони традиційно звучать наприкінці Адвенту, з 17 до 23 грудня, і безпосередньо впроваджують тих, хто молиться, у таємницю Різдва Христового. Уперше західна Церква урочисто святкувала Різдво 336 року. Перед тим більший акцент робили на святі Воскресіння Господнього, але за триста років Церква дійшла «до початків»: адже якщо Спаситель воскрес із мертвих, то, значить, колись Слово мусило стати тілом.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа і журналісти. Або про ключові цінності комунікації, яких не розуміє сучасний світ
19.12.2017
Я дуже люблю журналістів і захищаю свободу думки і слова як також і своє право говорити вільно. І навіть коли доля закинула мене у подойбічний світ прес-служб або навіть маркетологів, я все одно пам’ятаю, хто я, звідки, і для чого вчилась. І безкінечно повторюю про те, як важливо будувати чесну комунікацію.
І тому тепер знову із подивом спостерігаю чергову істерію заголовків, зокремо і в українських ЗМІ, щодо цілком безневинної, та й навіть надихаючої, промови Папи Франциска на зустрічі з католицькими журналістами в Римі. І пробую зрозуміти, як слова Папи, який сказав про те, що «місія журналістів є однією з найважливіших у сучасному світі» могли перетворитись на щось типу «журналистов осуждает не только Трамп, но и Папа»?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
