Синодальне послання до вірних Української Греко-Католицької Церкви та всіх людей доброї волі про суспільно-політичну ситуацію в Україні напередодні виборів до Верховної Ради
17.09.2014
…Не лякайся й не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою, куди б ти не подався (Книга Ісуса Навина 1, 9).
Дорогі в Христі!
Уже близько року весь наш народ перебуває в паломництві до справжньої свободи. Пройшовши визвольний досвід Революції гідності, ми спільно переносимо трагічний військовий конфлікт, анексію Криму й агресію з боку сусідньої держави на Cході України, переживаємо складну економічну кризу, постійно стоїмо перед викликами в політичній сфері. Як ми можемо мати певність, що Бог є з нами?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Неприйнятий дар (17 вересня)
16.09.2014
Старий майстер бойових мистецтв вирішив більше ніколи не битися. Але одного разу його все таки викликав на поєдинок юний воїн, який вважав, що він куди майстерніший і сильніший.
Однак старий майстер і ніяк не реагував на нього. Тоді воїн взявся ображати його і його предків, щоб спровокувати майстра, але і це не допомогло.
В решті решт, юний воїн опустив руки і пішов.
Відвідини хворих
16.09.2014
“Бо Я… слабував…”
Спільнота храму святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі «Епіфанія» на чолі із священиком Анатолієм Теслею в черговий раз відвідала людей похилого віку.
Приємно розпочати день, знаючи, що на тебе чекає робота чи навчання, чи якесь служіння, побачити знайомі обличчя людей. У книзі «Мозаїка милосердя» о. Арнальдо Панґрацці зазначає - відвідини є першим і найосновнішим елементом для встановлення особистого зв’язку з хворим. Саме тоді душпастир має нагоду стати свідком Бога та речником християнської спільноти для того, хто страждає.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії, служіння «Епіфанія»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Забута перемога (16 вересня)
15.09.2014
Отаман вів своє військо у вилазку довгою кам’янистою дорогою. Воїни, що втрачали сили на важкому шляху і боялися ворогів почали досадувати і нарікати, але отаман суворо змушував іти вперед без відпочинку і затримок.
Уранці вони зненацька напали на ворога і перемогли. І після битви запитав отаман у воїнів:
«І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі» (Бут. 4, 10).»
15.09.2014
Новий тиждень розпочався для України початком виборчих перегонів, які на певний час змусять суспільство забути про криваві жертви на Сході, про мордерства, вбивства, тортури, викрадення, про несправедливість. Але забуваючи про них, суспільство їх не позбудеться.
Нормальна людська психіка прагне сховатися, не пам’ятати про усе це насильство, жорстокість. Але труни героїв та герої-каліки будуть і далі стукати до серця, до совісті.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Благословення (15 вересня)
14.09.2014
Один хлопчик, який згодом став ученим, у школі мав славу телепня.
Одного разу школу відвідав поважний гість. Учитель показуючи на того хлопчика сказав:
- Це найдурніший учень у школі.
Перш ніж покинути школу, відвідувач підійшов до дитини і промовив дружнє благословення такого змісту:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/