Провалля (22 лютого)
21.02.2013
Один чоловік, невдоволений собою та іншими, шемрав: «хто сказав, що кожен мусить нести свій хрест? Невже не існує жодного способу його позбутися? В мене досить моїх щоденних прикрощів і турбот!»
Добрий Бог відповів йому у ві сні.
Чоловік побачив земне життя людей як безконечну процесію. Кожна людина йшла несучи на собі великий хрест, крок за кроком, з великими зусиллями просуваючись у перед.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Милостиня (21 лютого)
20.02.2013
Ця історія трапилася дуже давно в одному англійському містечку. Жебрачка у дрантивому лахмітті ходила від хати до хати, не минаючи жодних дверей, і просила милостиню.
Їй не надто щастило. Одні її лаяли, інші проганяли собаками, хтось кидав у фартух кусні зі пліснявілого хліба і гилу картоплю, аби лиш відчепилася.
І тільки двоє стареньких, що жили в маленькій хатинці, на краю міста, пустили бідолаху до свого дому і пригостили.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Військовий корабель (20 лютого)
19.02.2013
Один військовий корабель патрулював у дуже небезпечній частині Середземного моря. Видимість була слабка,над водою нависла густа імла. Капітан особисто став на місток і наглядав за своєю командо.
Коли смерклося, моряк, що стояв на вахті, вигукнув: «Бачу світло!»
«Воно рухається чи ні?» - запитав капітан.
«Нерухоме, пане капітане», - відповів моряк.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Вищі інтереси (19 лютого)
19.02.2013
Син одного короля, як це часто трапляється в казках, закохався у прекрасну, але дуже бідну дочку пекаря і оженився на ній.
Кілька років молоде подружжя жило у злагоді й щасті. По смерті батька молодий королевич мав зайняти його місце — посісти на троні.
Міністри й радники всіляко давали зрозуміти молодому королю, що для блага держави він повинен зректися своєї дружини. Королева не має бути з простолюду, тож йому слід одружитися з дочкою короля якоїсь сусідньої держави. Тільки такий шлюб, мовляв, забезпечить мир і добробут у державі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Поле (18 лютого)
18.02.2013
Один батько залишив своїм синам у спадок поле. Брати його справедливо поділили — навпіл. Один брат був багатий і нежонатий, а другий — бідний і мав купу дітей.
Настали жнива. Не йде сон на очі багатому братові, думки в голову лізуть:
«Я багатий, навіщо мені стільки збіжжя? А мій брат бідний, йому треба годувати сім’ю».
Устав з ліжка старший брат, пішов на своє поле, взяв кілька снопів і переніс на братове.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Починаючи з кінця (17 лютого)
17.02.2013
Два чоловіки отримали звістку про смерть свого багатого приятеля. І один з них запитав:
«Скільки, цікаво, він залишив?»
«Усе, - відповів товариш».
В одній далекій країні правив володар, який понад усе любив насолоджуватися своїм надзвичайним багатством. Кожного дня він зодягався у вишиті самоцвітами золототкані строї. Коли раніше сонце осяювало його обличчя, а шати починали мінитися тисячею райдужних блискіток, він виходив зі свого королівського палацу, щоб прийняти знаки поклоніння від своїх підданих.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
