Де сходяться небо із землею (28 березня)
27.03.2013
У старовинній книзі з бібліотеки монастиря два монахи прочитали, що на краю світу є таке місце, де сходяться небо з землею. І ось вони вирішили відшукати його, пообіцявши, що не повернуться доти, доки не знайдуть.
Мандруючи по світу, вони наражалися на безліч небезпек, витримували спеку і холод, терпіли страшні злигодні, які часто супроводжують паломництво. Долали тисячі перешкод, які спроможні були відвернути людину від її мети. Та все-таки монахи витримали.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Троянда (27 березня)
26.03.2013
Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих - завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Є проблема: від понеділка до суботи жити тим, чим люди наповнюються в церкві в неділю
26.03.2013
Нещодавно Архиєпископ Любомир (Гузар) відзначив 80-літній ювілей. З цієї нагоди (неважливо — напередодні дати чи після) хотілося з ним говорити про живу віру і любов — те, на що він найбільше звертав нашу увагу впродовж десяти років свого патріаршого служіння. Звертає і тепер.
Зрештою, владика володіє харизмою любові, у чому багато хто сам переконався. А, як відомо, любов і жива віра притягують.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/"Панна Бідність" та сучасна церква
26.03.2013
Вислів "панна Бідність", за легендою, належить католицькому святому Франциску Ассизському. Адже вийшовши із доволі небідної родини, той жив милостинею та проповідував смиренність і каяття. Але й не гребував, до речі, важкою селянською працею, коли допомоги в ній потребували віряни.
Тому самому, що не мав ані взуття, ані змінного одягу – ходив у рубищі, підпоясаний шматком мотузки.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Заповіді 104-річного Андрія Ворона
26.03.2013
«Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю одну роботу. Веду бесіди з одними людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в одне ліжко...Минають літа, але ніщо не міняється — ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків - і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно...»
Андрій Ворон
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Приклад (26 березня)
25.03.2013
- Тату, з чого починається війна? – запитує батька маленький Андрійко, дивлячись телевізійні новини.
- Все починається більш-менш однаково: якщо, наприклад, Англія і Америка виявляють, що в них різні погляди на якийсь предмет …
Тут втручається мама:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
