Послання Блаженнішого Любомира
27.01.2009
Послання
Блаженнішого Любомира
до священиків, дияконів та семінаристів
з нагоди проголошення 2009 року
Роком християнського покликання з особливим наголосом на священичому покликанні
Всесвітлішим і всечеснішим ієреям та дияконам
та дорогим семінаристам
мир і Боже благословення!
Дорогі у Христі брати!
«Ти ж, чоловіче Божий, шукай праведности,
побожности, віри, любові, терпеливости, лагідности.
Змагайся добрим змагом віри,
старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний
і за яке був склав гарне визання віри перед багатьма свідками».
(І Тим. 6, 11-12)
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
"Від слів про мир – до переконання у мирі"
26.01.2009
Презентація книги під такою назвою відбулася 24 січня 2009 року у Києві, в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського (вул. Якіра, 13), в рамках Тижня молитов за єдність християн. Презентоване видання присвячене 40-й річниці відзначення Всесвітнього дня миру. Книгу підготувала до друку Комісія "Справедливість і мир" Української Греко-Католицької Церкви. Видало збірник львівське видавництво "Друкарські куншти". Учасником презентації був Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ. Головну доповідь виголосив диякон Микола Сулима, віце-канцлер Курії Верховного Архиєпископа.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Будувати віру на майбутніх поколіннях
26.01.2009
В переддень літургічної пам'яті Пратулинських мученників, 22 січня 2009 року у місті Холмі (тепер Chełm, Республіка Польща), в колишній українській греко-католицькій катедрі Різдва Пресвятої Богородиці Холмської Єпархії відбулося урочисте богослуження.
Впродовж шести років поспіль, завдяки доброзичливому ставленні місцевого латинського пароха о. Казимира Бовніка, апостольського протонотара, стає можливою участь представників УГКЦ у святковій відправі присвяченій українським мученикам багатостраждальної Холмської і Підляської землі - споконвічної української етнічної території, що в силу політичних обставин опинилася поза кордонами сучасної України. Цей величний храм, колись Української Церкви, а тепер базиліки під тією ж назвою Люблинської Архидієцезії Римо-Католицької Церкви, що своїми розмірами перевищує Архикатедральний Собор Св. Юра у Львові, є віддавна паломницькою святинею.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Католицький Народний Катехизм
26.01.2009
ВІРА
Об'явлення Боже
Господь Бог дає нам можливість пізнати Свою велич через природу і через об'явлення.
У видимому світі - природі знаходимо сліди Бога. Усі істоти - живі чи мертві - свідчать про велич Божу. Будова людського тіла, людське серце, око, вухо і т. п. свідчать про Божу премудрість; розвиток рослини від насіння до плоду, небозвід показують нам Божу всемогутність; великі природні багатства - доброту Бога. У природі знаходимо відбиття багатьох релігійних правд: так, напр., пробудження природи весною, світанок нагадують нам про майбутнє воскресіння. У св. Письмі часто знаходимо згадки про зірки, мурашки, бджоли і т. д.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Виставка Володимира Кальненка
22.01.2009
Аскольдова могила у музиці кольорів
22 січня о 17 годині відбулася презентація виставки творів відомого художника Володимира Кальненка, котрий торік визначив точне місце, з якого Тарас Шевченко малював Аскольдову могилу.
Володимир Кальненко - відомий скульптор і дослідник життя і творчості Тараса Шевченка. Свого часу він пішки прийшов з Ленінграда до Києва і приніс з собою посмертну маску українського месії. Він є головою парафіяльної художньої ради церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
23 січня 2009 року Пратулинських мучеників
20.01.2009
Синод єпископів УГКЦ постановив доповнити церковний календар нашої Церкви "святом в честь пам'яти християнського подвигу Пратулинських мучеників". Поминати Пратулинських мучеників вирішено 10 січня (за григоріянським стилем - 23 січня).
Нашу Українську Греко-Католицьку Церкву часто називають "Церквою мучеників". Разом з тим, якщо поглянути на наш літургійний календар, то серед канонізованих Церквою синів і дочок побачимо в ньому лише кілька постатей - насамперед святого священномученика Йосафата, мученика за справу святої Єдности, потім цілу когорту блаженних мучеників і преподобних, які останнім часом випромінюють світло своєї святости на наші землі. Але навіть коли б для кожного з них призначити окреме свято в літургійному році, то кількість їх буде все ж таки порівняно незначною. Очевидно, справа лише в часі, в якому ми, як люди, живемо і рухаємося, і залізні лещата якого постійно відчуваємо як одне з найбільших обмежень, але якого потребуємо і на те, щоби осмислити і дослідити нашу минувшину. Там віднайдемо ще десятки і сотні нових світлих особистостей, які посвідчили Христа аж до мученицької смерти. Ми вражені тим, що більшість прославлених на престолах Вселенської Церкви українців греко-католиків підтвердила свою вірність Христові саме мученицькою смертю, найвищим свідченням любови до Бога, найвозвишенішим з Ним єднанням через Його хресне страждання в надії славного Воскресення. Без сумніву, не бракує в нас преподобних та ісповідників (бо і їх свідчення є безпосередньо пов'язане з переслідуванням віри), і праведників, але поки що в цій царині нашу "молоду" Церкву, яка тільки постала після гонінь останніх часів, перемагає все той же невблаганний час (адже проведення беатифікаційного чи канонізаційного процесу є справою нелегкою і часто тривалою). Іншою "особливістю" святих чи блаженних нашої Церкви є те, що більшістю її свідків-мучеників є єпископи, священики або монахи і монахині.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/