Бути матір’ю – це життєвий вибір
09.01.2015
«Суспільство без матерів було би нелюдяним суспільством, тому що мами вміють завжди, навіть в найгірших хвилинах, свідчити лагідність, самопосвяту, моральну силу». Свою катехизу під час першої у новому році загальної аудієнції Папа Франциск присвятив матері.
Допоможіть переселенцям, і вони будуть апостолами єдності України
08.01.2015
Стараймося сповняти Божу волю, стараймося жити так, як Господь Бог хоче, щоб ми жили. Так поводитися, так ставитися і до Бога, і до ближніх, як він нас вчить. Я не знаю, чи є інший спосіб, як може в світі існувати мир, справжній мир, в якому кожний був би собою задоволеним, спокійним, певним своїх прав. Якщо би ми всі старалися сповняти Божу волю, то такі речі, як війни, кривда різного роду, просто б не існували. Тому, як щось можу сказати, щось просити, то прошу: стараймося, дорогі люди, сповняти Божу волю. Це єдиний певний шлях, щоби ми могли жити так, як Господь Бог хоче, щоб ми жили.
Різдвяне послання Блаженнішого Святослава
07.01.2015
Святе Євангеліє оповідає нам, що Господь Всесвіту народився в родині біженців. Спочатку через наказ кесаря, а потім через кровожерність царя Ірода Пресвята родина була змушена покинути свою домівку та просити прихистку в чужих людей. Так, наш Бог забажав народитися як безхатченко і біженець! За таких дивних обставин народження Спасителя привілей перебувати біля Божого Дитяти мали разом із мудрецями зі Сходу лише ті, хто не соромився бути поруч із потребуючими, вигнанцями та переслідуваними.
Дірявий Вифлеєм
06.01.2015
Мій Вифлеєм цьогоріч увесь пронизаний дірами, цілісінький його просторочас прошитий наскрізними дірами автоматних і кулеметних черг, уламків мін і гранат, Градів. Куди не глянь - усюди діри: фасади будинків, паркани, огорожі, вікна й дахівки, дерева й автомобілі пронизані дірами. Цьогоріч мій Вифлеєм із дірявого світу, розташованого десь на межі людського глузду та людського безумства, на сотильній грані поміж дійсним і уявним, засіяній незібраними соняхами минулорічного посіву... Сьогодні у Пісках під Донецьком - жодного натяку на безпеку, жодного сховку від жорстокоі продірявленості. Куди не ступи ногою -усюди продірявлена спотвореність розстріляноі дійсності: простір сконденсованоі деструкціі, час смисловоі дисперсіі. Дірявий світ виглядає таким безглуздим!..
Відроджуючи різдвяну традицію
06.01.2015
При парафії св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі (м. Київ) було організовано молодіжний вертеп, що має давню й цікаву історію: більше півсторіччя його грають у Донецькій області в селі Званівка нащадки переселених з Дрогобицької області на Донбас у 1951 році. Традиція жваво побутує серед переселенців і в наш час.
У 2007-му році вертеп зі Званівки вістив про народження Дитятка Ісуса Сина Божого у численних оселях. Серед його перших глядачів – головний пастор греко-католицької церкви Любомир Гузар, Голова Київської організації Спілки письменників України Анатолій Погрібний, Голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" Павло Мовчан, дисиденти Євген Сверстюк, Василь Овсієнко, Богдан Горинь, сучасні українські артистки Леся Горова, Руслана Лижичко та багато ін.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/В очікуванні Різдва
05.01.2015
Майже все, що оточує нас на Святий Вечір має своє християнське тлумачення. Навіть чисто прибрана хата – це символ готовності, очікування другого приходу Месії у славі. Але вся символіка Святого Вечора, як приготування до Різдва, залишається порожньою, якщо людина не приготована до найбільшого Таїнства – єднання з Месією у Пресвятій Євхаристії.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
