Пастка, чи можливість для розвитку? Папа про гідність дітей в цифровому просторі
14.11.2019
Звертаючись до учасників міжнародної зустрічі, присвяченої темі захисту гідності неповнолітніх у цифровому просторі, Святіший Отець наголосив на відповідальності усіх, особливо компаній, що займаються цифровими технологіями, за протидію злочинам проти неповнолітніх у мережі.
У четвер, 14 листопада 2019 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників міжнародної зустрічі на тему «Сприяти гідності дитини в цифровому просторі. Від теорії до практики». У заході, що відбувається у Ватикані 14 і 15 листопада, беруть участь представники міжнародних організацій і таких компаній, як Microsoft, Apple, Amazon, Facebook, а також політики, юристи та релігійні провідники.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Спільнотне творення освітнього простору на Аскольдовій
14.11.2019
На початку жовтня цього 2019 р. Б. з благословення настоятеля парафії св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі, отця Ігоря Онишкевича та з ініціативи Катехитичної ради було запроваджено «пожертву на розвиток Катехитичної Школи імені Блаженної пам’яті Любомира Гузара «Бути людиною». За цей час спільно було зібрано пожертв на загальну суму 14 500,00 грн.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Літургійна церковнослов’янська мова в мовно-культурній ситуації Галичини ХІХ – першої половини ХХ ст.
14.11.2019
Церковнослов’янська мова в Галичині ХІХ – початку ХХ ст. була одним із центральних об’єктів уваги українців-інтелектуалів, фігуруючи в контексті різноманітних культурних ідеологій (панславізм), політичних напрямків (старорусинство, русофільство, москвофільство) і мовних концепцій. Дискусіям на тему церковнослов’янської мови, зокрема як основи літературної мови в Галичині, в українському мовознавстві присвячено чимало ґрунтовних праць, які докладно висвітлюють увесь арсенал аргументів різних таборів цієї непростої боротьби, в якій врешті-решт «жива» мова на народній основі перемогла «мертву» церковнослов’янщину, а насамперед її «мертвонароджений плід» – язичіє [див.: 10; 13].
«Щоденник мого життя…»
13.11.2019
Цікаве, відверте інтерв’ю з Михайлом Михайловичом Якубівським - українським філологом, поетом, етноґрафом, журналістом та людиною, котра стала жертвою каральної психіатрії СРСР.
- Михайло Михайлович, розкажіть, будь ласка трохи про себе та свою сім’ю.
- Я народився 21 листопада 1952 року на свято святого Михайла, в селі Вербівка Ружинського району Житомирської області в селянській родині. Мій батько був столяром, з так званої «куркульської» родини.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Росія – вічний ворог України»
12.11.2019
Ці дні у багатьох містах, зокрема Києві, Львові, Рівному, Моршині, присвячені пам’яті українського дисидента, в’язня сумління, поета, члена Української Гельсінської групи Зеновія Красівського. Із 61 року життя 26 він провів у тюрмах, «психушках», таборах, засланнях. Однак радянські репресії не зламали його дух і віру. Друзі й побратими називали його «добросердним лицарем у старому панцирі», «лицарем духу», «людиною високого морального стандарту».
День духовної поезії «Є ЩОСЬ НА СВІТІ НЕВИМОВНЕ»
11.11.2019
На запрошення о. Ігоря Онишкевича 10 листопада 2019 р. до книгозбірні Церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі УГКЦ завітала кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, авторка восьми поетичних збірок Надія Гаврилюк.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
