Вчення про молитву валаамських старців
12.10.2014
1. Про усну молитву. У скороченому варіанті її промовляють так: «Господи, помилуй!»; «Господи Ісусе Христе, помилуй мене, грішного!»; а в повному — так: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!»
Спочатку її промовляють здебільшого з неохотою, силуючи себе, і в міру вправляння та примушування себе до неї, якщо тільки є рішучий намір через молитву, з допомогою Божої благодаті позбавлятися пристрастей, вона, від частого вправляння у ній, по мірі викоренення пристрастей, час від часу буде ставати легшою, приємнішою і бажанішою.
При усній молитві всіма можливостями треба старатися тримати розум на словах молитви, говорити повільно, всю увагу зосереджуючи на думках, що виражаються словами, а коли ум буде відволікатися на сторонні думки, без збентеження знову вводити його в слова молитви («Ліствиця», слово 28, гл. 17).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Євагрій про молитву
11.10.2014
Cвятий Євагрій розуміє під молитвою скерованість усіх душевних сил до Бога, свою цілковиту присутність у Його присутності. Це є найбільший дарунок, який лише може зробити Бог людині. Це підносить людину над її власною природою та робить її рівною з ангелами: «Людина, яка по-справжньому молиться, подібна до ангелів. Бо вона безперестанку прагне бачити Отця, що перебуває на небі» (Про молитву, 113-114).
Щоб людина справді могла молитися, вона мусить позбутися усякого розсіяння та спрямувати свою увагу на Бога: «Блаженний дух, що, молячись без розсіяння, відчуває все глибше прагнення Бога» (Про молитву, 118). «Коли ти з внутрішнім зосередженням шукаєш молитви, тобі нічого не перешкоджатиме, тому що зосередженість є засобом, який найкраще прокладає шлях до молитви. Зосередженість мусиш плекати» (Про молитву, 149).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Преподобний Никодим Святогорець про молитву
10.10.2014
Молитва є засобом для прийняття всіх благ, щедро пролитих на нас невичерпним джерелом безмежної Божої благодаті та любові. Той, хто виголошує молитву, наче вкладає свій бойовий меч у Божу правицю, щоб Господь поборов його ворогів. Але молитва буде дієвою лише тоді, коли буде з тобою постійно, як природний навик твого духу. Цього можна досягти, дотримуючись таких принципів:
1. Завжди май живе прагнення служити єдиному Богові так, як це Йому бажано. Для підтримання цього бажання невідступно думай про те, що Господу за Його предивні властивості (благодать, велич, премудрість та інші незчисленні й безмірні досконалості), кожне розумне творіння має віддавати поклоніння, честь і служіння.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Даруймо нашим агресорам любов, тобто Бога
09.10.2014
9 жовтня Греко-Католицька Церква святкує Переставлення святого апостола і євангелиста Івана Богослова. Як відомо, саме цьому апостолу належить авторство пророчої Книги Одкровення про кінець світу. А ще святий прославився своїм навчанням про любов, якої, на його переконання, достатньо, щоб звершувалося Боже Слово на землі.
Про постать наймолодшого серед апостолів — Івана Богослова, а також про те, чи варто любити своїх «агресорів», розповідає владика Венедикт Алексійчук, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа Франциск: коли молимося, не потрібно забувати про своє минуле, не слід приховувати власних гріхів
08.10.2014
Коли молимося, не потрібно забувати про своє минуле, не слід приховувати власних гріхів. Завжди треба пам’ятати, що Господь прямує з нами шляхом нашого життям. На цьому зосередив свою увагу Папа Франциск у проповіді під час Служби Божої, яку він очолив у каплиці «Дому Святої Марти» у Ватикані у вівторок, 7 жовтня 2014 року. Вселенський Архиєрей наголосив, що Господь Бог вибрав єврейський народ і супроводжував його продовж усього переходу через пустиню, прямував із ним протягом усього його життя. Як Всевишній поводився із Своїм вибраним народом, так поводиться сьогодні із кожним з нас, тобто, крокує з нами пліч-о-пліч дорогою нашого життя.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Мусимо чувати, аби така шляхетна ідея, як національна, не посіла місця Бога»
08.10.2014
2-4 жовтня 2014 року в Перемишлі проходив Собор УГКЦ у Польщі «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». У ньому взяв участь, окрім Митрополита Перемишльсько-Варшавського Івана (Мартиняка), Єпарха Вроцлавсько-Гданського Володимира (Ющака) та Єпископа-помічника Перемишльсько-Варшавського Євгена (Поповича), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, заступник голови робочої групи з реалізації Програми розвитку Української Греко-Католицької Церкви на період до 2020 року «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» владика Богдан (Дзюрах). Про нові виклики та соборові враження – у нашому інтерв’ю.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/