Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою
27.09.2013
Багато років поспіль через дивну та незрозумілу політичну кон'юнктуру стверджується, начебто всі, хто побував під Крутами, загинули. Але це неправда! Крім тих, хто потрапив у радянський полон, на полі бою загинули ще 10-12 юнаків...
29 січня 1918 року на підступах до Києва, під станцією Крути, зустрілися українські підрозділи Центральної Ради та більшовицькі війська, які йшли з Росії. Проти 420 українських юнкерів, студентів та гімназистів виступало понад 4 тис. радянських вояків.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Воздвиження Чесного Хреста Господнього
27.09.2013
Свято Воздвиження Животворящого Хреста Господнього встановлено на згадку про віднайдення та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.
Рівноапостольний імператор Костянтин, що за допомогою Божою отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, побачив на небі Боже знамення - Хрест із написом: «Сім переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив у Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Якщо не використовуватимемо джерел, то будемо, як ті півні, які виспівують чужу мелодію»
27.09.2013
Отче Рафаїле, розкажіть про Ваш духовний і професійний шлях.
Я народився в Англії, в Манчестері. Очевидно, я вболівав за «Манчестер Юнайтед». Змалку часто ходив до церкви, любив «лазити» між старих книг, так що мене з тої бібліотеки при церкві вигнали і сказали: «Як станеш священиком, ми тобі ту бібліотеку відкриємо». Коли я став священиком, пішов на першу Службу, то мені її спеціально відкрили – не забули. Я народився у звичайні родині: тато був робітником, мама теж працювала. Вони були побожними людьми, для яких християнство було конечним: щонеділі й на свята ми ходили до церкви.
Три жабки (27 вересня)
27.09.2013
Якось три цікаві жабки вирішили познайомитися зі світом. Недалеко від їхнього ставка розташувався великий хутір. І вони почали своє відкриття світу від току. Але дві курки побачили їх і, щасливі, що мають нову поживу, кинулися на них з гострими дзьобами.
Але три жабки були моторні і відважні. Якраз тоді селянин поставив біля дверей відро з молоком. Два великих стрибки і три жабки були вже в молоці. Спершу відчуття новизни викликало в них радість і бадьорість. Потім почали журитися: їм треба якнайшвидше вибратися звідти! Розлючений господар - страшніший від курки.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Благодійність це стан душі, що не має географічних кордонів»
26.09.2013
Однією з найголовніших справ свого життя відомий німецький музикант вбачає в тому, щоб допомагати іншим. Для нього благодійність - не просто красиві вчинки та яскраві слова, а щире прагнення бути потрібним в скрутну хвилину.
Кремезний та сильний – таке перше враження справляє Інуса Давуда. В знаки дається спортивне минуле – в 90-х він ставав багаторазовим чемпіоном Північної Німеччини з боксу в важкій вазі. Проте це тільки на перший погляд - насправді Інуса дуже привітний та щирий.
Тато під ліжком (26 вересня)
26.09.2013
Коли я була мала, тато для мене був чимось на зразок світла в холодильнику. І тато, і світло були в кожному домі, але ніхто напевно не знав, що вони робили, коли за ними закривались двері.
Мій тато виходив з дому кожного ранку, а ввечері, коли повертався, був дуже щасливий, що знову нас бачить. Він єдиний міг відкривати консервні банки, коли іншим це не вдавалось.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
