Поезія Володимира Ференца

09.03.2009

Тарасові Шевченку (добірка)

Тривожний час   пробуджує Вкраїну,
А ми очікуєм чогось.
Розрито льох і воля з домовини
Аркаду  фальші  рознесе ось-ось.
Сивіє мати, йде по світу молодь,
Останній  гріш розтрачує бідняк...
Великдень є, але комусь і голод,
І за дітей сердешний переляк.
Шматує дух чужа ідея -
Енергію висотує вона.
Вкраїна є, але не знаю де я,
Чомусь  немила рідна сторона-
Електорату рай...А де ж вкраїнці?
Навіщо уподібнились волам?
Коли у долі зла по вінця,
У серці, мабуть, зла нема.

04.04.2001р.

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

«Тарасові Ночі» у спогадах Володимира Кальненка

09.03.2009

Як кожен свідомий українець, я тоді ще юнаком - закінчив середню художню школу ім.. Тараса Шевченка, перед поїздкою у «далекі краї» на навчання до Академії мистецтв в Ленінград (Санкт-Петербург)\, вчинив вірно: я поїхав у Канів на Чернечу гору до Тараса Шевченка. І там, нищечком, у хустину взяв дещицю землі...

Тоді, юнаком, я ще не уявляв, яку ДОЛЮ мені уготовано життям, щоб там, вже студентом Академії, увійти в Комітет проведення Вечорів Тараса Шевченка при меморіальній мансарді-майстерні Т.Г. Шевченка. І обставини мої були - виключними - це було КОЛО ленінградських Шевченкознавців: П.В. Жур, Марія Комісарова, Микола Браун та інші. І тоді мені прийшла ДУМКА - не спати уніч з 9 на 10 березня - читати «Кобзар», «Літопис життя та творчості Т.Г. Шевченка». І до тих «Тарасових Ночей» спершу одиниці студентів-українців, а потім і мешканців міста над Невою, а в подальшому (отих лихих років 60-70-тих, коли і до пам‘ятника Шевченка, саме 22 травня, не ходи, бо будеш підданий навіть арешту) приїздили і з Києва, і зі Львову, Таллінну. І навіть на одній з тих «Ночей» був присутній праправнук Шафарика (Прага).

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Католицький Народний Катехизм

08.03.2009

ВІРА

Утрата християнської віри

Християнська віра є дорогою до неба. Та, на жаль, не всі ідуть цією дорогою, багато блукає манівцями.

Не мають християнської віри невірні, тобто ті, що пізнали об'явлену науку, але відкидають її.

Невірним був Апостол Тома, який, незважаючи на запевнення інших Апостолів, що Спаситель воскрес, не хотів повірити, доки не вложить пальця в рани Христові і не вложить руки в Його бік (Йоан, 20, 25). Таких, як Тома, є багато. Вони вірять лише в те, що бачать, чого можуть діткнутися, а все інше відкидають. "Невір'я - це піщаний грунт, який не приносить плодів, хоч його і зрошує щедро дощ" (св. Золот.). Такі люди кривдять і ображають Бога, відмовляючи йому навіть такої віри, з якою ставляться до будь-якої людини. Вони вірять різним розповідям, Богу, однак, не довіряють. У галузі релігії ми повинні чинити хоча б настільки розумно, наскільки керуємося розумом у щоденному житті. "О, скільки - то мусять невіруючі вірити, аби не вірити!" (Клим. Гофб.).

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

На порозі «Тарасової ночі»

02.03.2009

Тарас Шевченко

Пророк

Неначе праведних дітей,
Господь, любя отих людей,
Послав на землю їм пророка;
Свою любов благовістить,
Святую правду возвістить!
Неначе наш Дніпро широкий,
Слова його лились, текли
І в серце падали глибоко!
Огнем невидимим пекли
Замерзлі душі. Полюбили
Того пророка, скрізь ходили
За ним і сльози, знай, лили
Навчені люди. І лукаві!
Господнюю святую славу
Розтлили... І чужим богам
Пожерли жертву! Омерзились!
І мужа свята... горе вам!
На стогнах каменем побили.
І праведно господь великий,
Мов на звірей тих лютих, диких,
Кайдани повелів кувать,
Глибокі тюрми покопать.
І роде лютий і жестокий!
Вомісто кроткого пророка...
Царя вам повелів надать!

Газета «ОРАНТА», визначні події парафії

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Вірним Київської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви

02.03.2009

Благословення і мир у Господі!

Дорогі у Христі,

Собор Київської архиєпархії на тему євангелізації, який відбувся в днях 13-14 лютого 2009 року Божого у Києві, при монастирі св. Василія Великого, пропонує нам заходи, які повинні б допомогти усім нам краще пізнати Христа з священних книг та з Літургії, збудити в нас палке бажання жити згідно з Його божественною наукою та спонукати нас до свідчення Йому, одним словом - наповнити наш ум та серце духовним багатством, яким би ми могли ділитися з нашими ближніми. Ваш отець-душпастир вичислить і пояснить Вам ці заходи, уточнить способи здійснення їх у житті Вашої громади.

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/

Пам'яті Тараса

02.03.2009

ТАРАС ШЕВЧЕНКО В ОЦІНЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Після утворення незалежної України у нас значно посилилась зацікавленість до праць про Шевченка вчених української діаспори. Адже вони створили багато важливих наукових досліджень на цю тему, що витримали іспит часом. Маємо на увазі насамперед студії про Кобзаря Василя Барки, Леоніда Білецького, Миколи Глобенка, Павла Зайцева, Дмитра Чижевського, Дмитра Чуба, Юрія Шевельова, Миколи Шлемкевича тощо. Останнім часом окремі їхні праці побачили світ і в нас. На жаль, ще не здійснена спроба узагальнити досвід вчених української діаспори з проблем шевченкознавства. У межах можливого привернути увагу на їхню актуальність - основна мета нашого дослідження.
Звичайно, годі гадати, що обрана нами тема буде всебічно висвітлена. Власне, вона тільки ставиться. Але передбачається бодай штрихами окреслити її грані. Для цього вводиться до наукового обігу низка важливих положень з праць представників української діаспори. Навіть при першому знайомстві з ними складається враження, що ці вчені вельми одностайні в оцінці Кобзаря. Типовою такого змісту може бути стаття проф. Миколи Глобенка "Живий Шевченко". Виражаючи почуття своїх однодумців, він пафосно стверджує: "Так, Шевченко - той, коли зайнялося й запалало, Пророк, Геній, Поет Нації, тобто народу, що саме в його творчості усвідомив себе, своє місце і свою мету. І до творчості його ми підходимо як до священної для кожного українця книги. І дні його народження і смерті - це великі дні для нас" [4, С.270].

Газета «ОРАНТА»

Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/