Католицький Народний Катехизм
08.03.2009
ВІРА
Утрата християнської віри
Християнська віра є дорогою до неба. Та, на жаль, не всі ідуть цією дорогою, багато блукає манівцями.
Не мають християнської віри невірні, тобто ті, що пізнали об'явлену науку, але відкидають її.
Невірним був Апостол Тома, який, незважаючи на запевнення інших Апостолів, що Спаситель воскрес, не хотів повірити, доки не вложить пальця в рани Христові і не вложить руки в Його бік (Йоан, 20, 25). Таких, як Тома, є багато. Вони вірять лише в те, що бачать, чого можуть діткнутися, а все інше відкидають. "Невір'я - це піщаний грунт, який не приносить плодів, хоч його і зрошує щедро дощ" (св. Золот.). Такі люди кривдять і ображають Бога, відмовляючи йому навіть такої віри, з якою ставляться до будь-якої людини. Вони вірять різним розповідям, Богу, однак, не довіряють. У галузі релігії ми повинні чинити хоча б настільки розумно, наскільки керуємося розумом у щоденному житті. "О, скільки - то мусять невіруючі вірити, аби не вірити!" (Клим. Гофб.).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
На порозі «Тарасової ночі»
02.03.2009
Тарас Шевченко
Пророк
Неначе праведних дітей,
Господь, любя отих людей,
Послав на землю їм пророка;
Свою любов благовістить,
Святую правду возвістить!
Неначе наш Дніпро широкий,
Слова його лились, текли
І в серце падали глибоко!
Огнем невидимим пекли
Замерзлі душі. Полюбили
Того пророка, скрізь ходили
За ним і сльози, знай, лили
Навчені люди. І лукаві!
Господнюю святую славу
Розтлили... І чужим богам
Пожерли жертву! Омерзились!
І мужа свята... горе вам!
На стогнах каменем побили.
І праведно господь великий,
Мов на звірей тих лютих, диких,
Кайдани повелів кувать,
Глибокі тюрми покопать.
І роде лютий і жестокий!
Вомісто кроткого пророка...
Царя вам повелів надать!
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Вірним Київської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви
02.03.2009
Благословення і мир у Господі!
Дорогі у Христі,
Собор Київської архиєпархії на тему євангелізації, який відбувся в днях 13-14 лютого 2009 року Божого у Києві, при монастирі св. Василія Великого, пропонує нам заходи, які повинні б допомогти усім нам краще пізнати Христа з священних книг та з Літургії, збудити в нас палке бажання жити згідно з Його божественною наукою та спонукати нас до свідчення Йому, одним словом - наповнити наш ум та серце духовним багатством, яким би ми могли ділитися з нашими ближніми. Ваш отець-душпастир вичислить і пояснить Вам ці заходи, уточнить способи здійснення їх у житті Вашої громади.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Пам'яті Тараса
02.03.2009
ТАРАС ШЕВЧЕНКО В ОЦІНЦІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ
Після утворення незалежної України у нас значно посилилась зацікавленість до праць про Шевченка вчених української діаспори. Адже вони створили багато важливих наукових досліджень на цю тему, що витримали іспит часом. Маємо на увазі насамперед студії про Кобзаря Василя Барки, Леоніда Білецького, Миколи Глобенка, Павла Зайцева, Дмитра Чижевського, Дмитра Чуба, Юрія Шевельова, Миколи Шлемкевича тощо. Останнім часом окремі їхні праці побачили світ і в нас. На жаль, ще не здійснена спроба узагальнити досвід вчених української діаспори з проблем шевченкознавства. У межах можливого привернути увагу на їхню актуальність - основна мета нашого дослідження.
Звичайно, годі гадати, що обрана нами тема буде всебічно висвітлена. Власне, вона тільки ставиться. Але передбачається бодай штрихами окреслити її грані. Для цього вводиться до наукового обігу низка важливих положень з праць представників української діаспори. Навіть при першому знайомстві з ними складається враження, що ці вчені вельми одностайні в оцінці Кобзаря. Типовою такого змісту може бути стаття проф. Миколи Глобенка "Живий Шевченко". Виражаючи почуття своїх однодумців, він пафосно стверджує: "Так, Шевченко - той, коли зайнялося й запалало, Пророк, Геній, Поет Нації, тобто народу, що саме в його творчості усвідомив себе, своє місце і свою мету. І до творчості його ми підходимо як до священної для кожного українця книги. І дні його народження і смерті - це великі дні для нас" [4, С.270].
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Історичні й філософські акорди поезії Тараса Шевченка
02.03.2009
Тарас Шевченко - унікальна творча постать не тільки тим, що він, поет, національний пророк, "перший історик"- філософ (П.Куліш), а й тим, що він став духовним батьком відроджуваного українства. Прийшовши в світ на прастарій Звенигородщині, він "соборно" успадкував козацько-гайдамацьку кров (по батькові) та західноукраїнську опришківську (по матері Катерині Бойко).Ще з ранньої творчої пори, побачивши у Вільно гідність польського народу, який зірвався з колін до змагання за волю, він протиставився рабському духу загалу - насамперед першими поемами про козацтво.
Якщо в ранній творчості Шевченко опоетизував у творах із козацького минулого тяглість боротьби проти національного й релігійного ярма, то в періоді "трьох літ" він генералізував епічно-героїчні традиції свого народу. "Розритою могилою", "Чигирином...", першим "Сном" і "Великим льохом" розпочався період "бурі й натиску" Шевченкового "романтичного націоналізму" (І. Франко).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Католицький Народний Катехизм
02.03.2009
ВІРА
Що спонукає нас до віри
До віри нас спонукають чуда і пророцтва - завдяки їм переконуємося, що ця або інша правда дійсно об'явлена Богом.
До віри нас спонукає насамперед правдомовність Божа. Ми віримо у правди, об'явлені Богом, бо знаємо, що Бог є правдивим, правдомовним. Він ніколи не помиляється і не говорить неправди. Але щоб вірити в якусь правду, мусимо переконатися, чи вона справді об'явлена Богом - так робить кожна розумна людина. Тому події, якими Бог підтверджує те, що Він справді говорив, є для нас найважливішим спонуканням до віри. Тому Апостоли, які власними очима бачили стільки чудодійств Христа і були свідками сповнення пророцтв Христа і пророків, без вагання сприйняли як правду слова Спасителя, сказані під час Тайної вечері: "Це є Тіло Моє", "Це є Кров Моя". Дар говорити різними мовами, отриманий Апостолами в день Зелених Свят, спонукав 3000 людей до прийняття Христової віри, а чудо при брамі святині навернуло 2000 людей. Численні чуда Апостолів, якими Бог підтверджував їх слова (Мар. 16, 20), спонукали поган до прийняття християнської релігії. Св. Апостола Павла спонукало до прийняття віри чудо в дорозі до Дамаску, а імператора Константина сяючий на небі Хрест.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
