Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа
29.05.2014
Лк. 24, 36–53: «А як Він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо».
Вдивляючись в особу Ісуса Христа, розуміємо, що Він, незважаючи на те, що є Другою Особою Божою, як Людина жив в часі, мав своє народження, розвивався, проповідував, пройшов Хресну Дорогу, страждав, воскрес і вознісся.
Так само і кожному з нас Бог дав різні етапи життя, обставини, ближніх. Вміймо ці обставини цінувати, побачити за ними невипадковість, яку дає нам Бог. Через цей конкретний момент, обставини, Господь окреслює нашу місію, в цьому житті, показує, чого Він від нас очікує.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Загоїти ще відкриті рани та рішуче продовжувати прямувати шляхом до повного сопричастя»
28.05.2014
Прощення за все, чим ми спричинилися до поділу між християнами, попросив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 28 травня 2014 р., під час якої він поділився з паломниками, що заповнили площу Святого Петра у Ватикані, спогадами із свого паломництва до Святої Землі. Він назвав його «великим дарунком для Церкви», подякувавши Господеві за те, що попровадив його до «цієї благословенної землі».
Бесіда на Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа святого Отця нашого Іоана Золотоустого
28.05.2014
1. І тоді, коли ми вшановували пам'ять Хреста, ми звершували свято поза містом. І тепер, коли в цей славний і світлий день вшановуємо Вознесіння Розп'ятого, ми знову святкуємо поза містом. Ми робимо це не для того, щоб принизити місто, а намагаємося вшанувати мучеників. Щоб ці святі не докоряли нам і не говорили: "Ми не сподобилися побачити жодного дня Владики нашого, який би святкувався у наших обителях", - щоб ці святі не стали докоряти нам і говорити: "Ось, ми пролили за Нього свою кров і сподобилися покласти за Нього голови свої, однак не сподобилися побачити день свята Його, який би звершувався у наших оселях", - тому ми з нагоди цього дня, залишивши місто, прийшли до ніг цих святих, виправдуючись перед ними і за минулі часи.
Україна: початок сходження вгору
28.05.2014
Сталося. Україна як держава утвердила себе, знявши сумнів у своїй перспективності. Путін опинився у глибокій дірявій «кальоші»: часто програючи у лобових сутичках з безжальними його найманцями, українці виграли свій найважливіший бій. Бо всьому світові зрозуміло: утвердження України як успішної демократичної держави озивається путінському режимові похоронним дзвоном.
Удар батога (28 травня)
27.05.2014
При дорозі стояв жебрак і просив милостиню. Вершник, що їхав повз нього, ударив жебрака батогом по обличчю. А той, дивлячись вершникові услід, сказав:
- Будь щасливий.
Селянин, що бачив усе це, почувши ці слова, запитав:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа і Патріарх
27.05.2014
Не помилюсь, якщо скажу, що очі більшої частини християн цілого світу сьогодні прикуті до Святої землі, де відбувається зустріч Папи Франциска і Патріарха Константинопольського Варфоломія. Зустріч знакова з багатьох оглядів, але перш за все тому, що ювілейна. Рівно 50 років тому Папа Павло VІ зустрівшись там таки на Святій землі з Патріархом Константинопольської Церкви Атенагорасом розірвали майже тисячолітню історію неприязні. Рік по тому ці два ієрархи спільно проголосили про «анулювання» взаємних анафем 1054 року. Які вважаються формальною точкою розколу між Церквою Сходу і Заходу. Папа І Патріарх заявили, що вони: «жалкують і бажають вилучити з пам'яті і церковного середовища акти відлучення … спогад про які до наших днів служить перешкодою до зближення в дусі любові, і віддати їх забуттю».
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
