Йосафат Кунцевич: мученик за єдність чи папський фанатик?
25.11.2014
Останнім часом у зв‘язку із розвитком екуменічного діалогу дуже часто можна натрапити на спроби переосмислити ті чи інші події минулого через призму сьогодення. Зрозуміти, яке місце повинні займати різні постаті нашої церковної історії в майбутньому нашої Церкви.
Одним із таких церковних діячів нашої минувшини є св. Йосафат Кунцевич. Дехто вважає, що його подвиг зовсім не вписується в сьогоднішній екуменічний вік. Інші ж вважають його зразком для теперішніх спроб віднайти єдність між православними і католиками.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Корені трагедії на Донбасі проростають у 1933 рік
24.11.2014
Як дослідниця Голодомору, я певна, що сталінський геноцид українців 1933 року добряче підготував ґрунт для путінської гібридної війни на Донбасі. Тобто один кривавий диктатор передав у спадок іншому імперську справу нищення України.
Чому голодна смерть є найстрашнішою?
Хтось скаже: тому, що вона є найдовшою в часі, і буде правий лише частково. Так, якщо зовсім нема ніякої їжі, але є вода, людина буде згасати десь упродовж місяця, переживаючи при цьому в останній тиждень свого життя страшенні фізичні страждання.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Геополітичний аспект Голодомору (частина ІІІ)
22.11.2014
Не випадково, що головною небезпекою для соціалістичного будівництва оголошується, поряд із куркульством, націонал-ухильництво в самій партії. Це було важливою складовою боротьби з багатобарвною внутрішньопартійною опозицією.
У згаданій книжці Ф. Тарана є окремий розділ «Опозиція в КП(б)У й підготовка до інтервенції». Починаючи з кінця 20-х років, «націонал-ухильників» дедалі брутальніше шельмують як ідеологів куркульства, пособників імперіалізму, резерв інтервентів, українських фашистів і т. д., – весь час розширюючи коло публічно ошельмованих і поступово доходячи до головних – О. Шумського й М. Скрипника.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Геополітичний аспект Голодомору (частина ІІ)
21.11.2014
Наприкінці 20-х років (минулого століття)польська, німецька, французька, англійська преса чимало уваги приділяють подіям в Україні, подаючи часом достовірну, а часом і фантастичну інформацію насамперед про спротив селянства пограбуванню, розкуркуленню й колективізації, а також про політичні настрої та внутрішньопартійну боротьбу. Цікаво, що більшовицька публіцистика того часу, на відміну від пізніших часів, досить широко, хоч і вибірково, звертається до цих ворожих публікацій, дозволяючи собі багато що цитувати.
Повернення
20.11.2014
25 років тому, 19 листопада 1989 року, українська земля прийняла Олексу Тихого, Юрія Литвина і Василя Стуса.
А проте: ми ще повернемось бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні. В. Стус
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Собор святого архистратига Михаїла й інших безплотних сил
20.11.2014
«Всі небесні Сили, святі Ангели й Архангели, моліть Бога за нас грішних.» (Велике повечір’я)
Св. Церква, маючи на увазі велике значення Ангелів для Божої слави і нашого спасіння, в мозаїці церковного року присвятила окреме місце і на почитання Ангелів. Тут на першому місці стоїть празник – Собор св. Архистратига Михаїла та інших безтілесних сил.
Празник у честь св. Архистратига Михаїла і безтілесних сил був установлений у ІV ст. Цей празник зветься Собором тому, що цього дня Церква празнує Собор – збір всіх безтілесних сил враз зі св. Архистратигом Михаїлом, а також собор-збір людей на землі для прослави небесних сил.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
