Ґудзик (4 серпня)
03.08.2014
Жив один чоловік і жив не вельми добре, не тямуще. Вирішив взятися за розум, добрі діла чинити, душу спасати. Чинив їх чинив, але змін на краще у самому собі і не помічав. Якось ішов він по вулиці аж бачить у бабусі ґудзик від пальто відірвався і впав на землю. Побачив, та й думає: «ну то й що, ґудзиків у неї досить. Не підіймати ж, яка дрібниця!»
Але все таки буркочучи підніс ґудзика і віддав його бабусі та й забув про це.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІІ
03.08.2014
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.2 Анрі Бергсон vs Драган Куюнжич (інтерпретація Жака Дерріда).
Обговорити сміх, ще не означає сказати хто він є, адже сміх – невловимий[1]. Важливо окреслити розрізнення між гумором та сміхом: останній, наприклад, характеризують як «непристойний шум, форма потворності, коли обличчя стає некрасивим. До гумору це не має жодного відношення»[2]. Бергсон пише, що сміх є показником, що зусилля призвело до пустого місця[3].
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Найкращий камінчик (3 серпня)
02.08.2014
На березі моря бавився хлопчик він підіймав і кидав камінці в море. Час від часу перш ніж кинути камінці у пінисті хвилі, він пильно їх розглядав, деякі відкладав у торбинку. Як згодом з’ясувалося він робив це щоб показати їх свої матусі. Удома він витягував камінчик за камінчиком і захоплено показував свої знахідки. Наприкінці він витягнув останній і сказав:
- Це мій улюблений камінь, він мені сподобався найбільше. Такий зелений і гладенький.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина І
02.08.2014
Розділ І. Теорії пояснення гумору та сміху: теоретична частина.
1.1 Сміх за Кантом
Розгляд теоретичної частини про сміх варто розпочати із рефлексій німецького філософа Еммануїла Канта. Далі буде проаналізовано концепції про сміх та гумор у хронологічному зрізі – від Е. Канта до Х. Плеснера. Так, праця Е. Канта «Критика спроможності судження» вийшла 1788 р., праця А. Бергсона «Сміх» - 1899 р., З. Фрейда «Дотепність та її відношення до несвідомого» - 1905р., а Х. Плеснера «Сміх і плач» - 1970 р. Тому для початку Е. Кант.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Розкладний ножичок (2 серпня)
01.08.2014
Одного разу в школі о вчительки, що заходила у клас, підбігла заплакана дівчинка і сказала:
- У мене вкрали розкладний ножичок.
Учителька спокійно відповіла:
- Люба дівчинко, не слід спішити звинувачувати будь-кого в тому, що якусь річ украдено. На розраду я тобі розповім коротку історію.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - вступ
01.08.2014
Дипломна робота нашої парафіянки, учасниці та переможця фестивалю-конкурсу «Аскольдів глас» Христини Шонь «Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті: теорія та практика» була написана ще кілька років тому і головним чином ставить питання про сміх як феномен. Тут мова йде, не про сміх як усмішку чи психологічний стан-реакцію, але радше сміх як предмет аналізу та роздумів – сміх у дещо іншому контексті. Ця тема є пізнавальною і глибокою за своїм змістом та значенням. Гадаємо, нашій читацькій аудиторії буде цікаво відкрити для себе новий світ «сміху», його сили, ваги. Робота Христини Шонь змістовна і ґрунтовна, тому подаватимемо її частинами.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
