120-ліття від дня народження Станіслава Вінценза
Наприкінці вересня в містах Івано-Франківську та Коломиї розпочалися заходи по відзначенню 120-ліття від дня народження польського письменника Станіслава Вінценза, який у своїй творчості оспівав Українські Карпати та їхніх мешканців, зокрема, побут і духовний світ гуцулів. Станіслав Вінценз народився 30 листопада 1888 року в гірському селі Слобода Рунґорська на Гуцульщині, а помер 29 січня 1971 року в Швейцарії. 
У Прикарпатському національному універсиетті імені Василя Стефаника та в Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського відбулася міжнародна наукова конференція, під час якої науковці з України та Польщі відзначали гуманізм Станіслава Вінценза, його тісні зв'язки з духовенством народів, які жили на Гуцульщині. Ще у 1956 році Станіслав Вінценз зробив свій внесок до процесу беатифікації львівського греко-католицького митрополита Андрея Шептицького, написавши твір «Луни з Чердака».
120-ліття від дня народження Станіслава Вінценза
23.10.2008
Наприкінці вересня в містах Івано-Франківську та Коломиї розпочалися заходи по відзначенню 120-ліття від дня народження польського письменника Станіслава Вінценза, який у своїй творчості оспівав Українські Карпати та їхніх мешканців, зокрема, побут і духовний світ гуцулів. Станіслав Вінценз народився 30 листопада 1888 року в гірському селі Слобода Рунґорська на Гуцульщині, а помер 29 січня 1971 року в Швейцарії.
Поезія Марії Баліцької
23.10.2008
Збірка «Неопалима купина»
Вірш «На Аскольдовій могилі літо барви роздає...»
На Аскольдовій могилі літо барви роздає...
І чомусь удвічі радо б'ється серденько моє.
Задивляюсь поміж зорі у небесную криницю...
Такі зорі неозорі сяють в нашій Зарваниці.
На Аскольдовій могилі літо росами мандрує...
Матір Божа Зарваницька аж до Києва прошкує...
...З Києва колись монахи від розправи утікали,
І про Господові дива не відали, не гадали.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Поезія Олени Кулинської
23.10.2008
Збірка «Спогад»
Вірш «Аскольдова Могила»
Як вабить спокоєм це мiсце!
Чи Дух Святий його обрав? -
Прикрасив сяйвом променистим,
В кльоновiм золотi сховав.Забудеться моя турбота,
I радощi, спокуса й труд,
I стане свiтлою скорбота -
Аскольде, гарно в тебе тут!Отут не давнина, а вiчнiсть,
Отут не затишок, а рай.
Пливуть вiки, як буднi звичнi,
Пливуть думки - за небокрай.
1995 р.
До Бога лине "Пісня серця"
22.10.2008
Незважаючи на осінню прохолоду на вулиці, у залі Будинку художника, що на Львівській площі м. Києва, панувала атмосфера любові і тепла. Саме тут 18 жовтня 2008 року дарували свою любов і пісню переможці IV Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сучасної духовної пісні «Пісня серця» та літературного конкурсу «Християнство очима і серцем дітей», що проходив в рамках святкування 1020-ліття Хрещення Русі-України.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
«Багатство не біда»
22.10.2008
інтерв'ю Блаженнішого Любомира для ділового тижневика «Контракти»
В інтерв'ю "Котрактам" Предстоятель УГКЦ висловив такі ключові думки: велике багатство - не прокляття; найкращим способом використання багатства є створення робочих місць, а також меценатство, допомога потребуючим; тих, хто безкорисливо допомагає ближнім, Господь Бог винагороджує також і матеріально та що кращим доказом існування Бога є життя людини.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
