«Найбільше щастя – це бути самим собою»
09.03.2020
Усі ми без винятку прагнемо бути щасливими. Але коли б нас запитали 10 років тому, що для нас є щастя, ми відповіли б одне. Коли ж нас запитають через 10 років після цього, ми по-іншому будемо щасливими. Коли я був маленькою дитиною, найбільшим щастям для мене було, як мама купувала мені солодощі. Тепер я їх вже не люблю. Моя мама була достатньо вимогливою, була вчителькою, і наступним щастям для мене було, як її не було вдома.
«Цілу ніч священики сповідали один одного, бо думали, що наступного дня всіх уб’ють», – Глава УГКЦ про Львівський псевдособор
09.03.2020
8 березня 1946 року в знаковому для УГКЦ та Галичини соборі Святого Юра радянські спецслужби, використовуючи священноначалля Російської Православної Церкви, провели спецоперацію, яку вони ще й до сьогодні називають Львівським возз’єднавчим собором.
Пропонуємо подивитися на ці трагічні сторінки нашої історії крізь призму думок Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава, які він висловив у книжці «Діялог лікує рани». Книжка написана в жанрі інтерв’ю Предстоятеля УГКЦ редактору польського Католицького інформаційного агентства Кшиштофу Томашику.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Шевченко, його читачі й нечитачі
09.03.2020
Нещодавно довелося прочитати статтю про українські еліти в імперії Романових, про те, що жилося цим елітам непогано й бунтувалися вони винятково через погіршення економічних умов, хоча насправді українофіли-громадівці не бунтувалися взагалі та й багатих людей серед них не було. Українофіли нелегально (Київський відділ Російського географічного товариства - це лиш короткий епізод в підпільній історії українського руху) здійснювали мінімальну культурницьку працю, за це їх висилали з України або арештовували, як Миколу Лисенка, що був уже в літах і не здійснив нічого протизаконного.
Псевдособор, який мав на меті ліквідувати церкву
09.03.2020
Комуністичний режим 8 березня 1946 року провів у Львові псевдособор, який мав на меті ліквідувати Греко-Католицьку Церкву. Після цього зібрання греко-католицькі священнослужителі та миряни, які не захотіли переходити на Московське Православ’я, попали під прес репресивної машини. Тисячі з них загинули у таборах, а ті, що уцілили, змушені були переховуватися. Греко-Католицька Церква в Україні пішла у підпілля.
Історик Олег Турій так прокоментував ці трагічні події в історії УГКЦ:
«Весь драматизм історії ліквідації УГКЦ якраз полягав у тому, що ця Церква не пасувала до радянської системи. Навіть тому, що вона була українською, була зв’язана з розвитком української самосвідомості, українського національного зросту.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Соціальне служіння – це можливість втілити свій піст у повсякденну реальність», – о. Роман Сиротич
03.03.2020
«Соціальне служіння – це одна з основних функцій діяльності Церкви, це обов’язок, а не щось чого може й не бути, ознака нашого духовного життя і глибини віри. А водночас – це засіб нашого спасіння та лакмусовий папір нашого духовного життя, тому любов до ближніх, милосердя до інших людей і є основою християнства, бо віра без діл – мертва.
І це обов’язок не лише когось, але кожної людини, кожного християнина, кожного священника чи духовної особи. Cоціальне служіння є пріоритетом для Блаженнішого Святослава», – говорить о. Роман Сиротич, синкел соціального служіння Київської архиєпархії.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Близько 300 надавачів соціальних та реабілітаційних послуг Київщини навчалися створенню умов для реалізації прав дітей у громадах
28.02.2020
З 27 січня по 7 лютого 2020 року у Київській області для спеціалістів центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також представників релігійних організацій, які здійснюють соціальне служіння, проведено цикл тренінгів щодо інтегрованого підходу у громаді для забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах процесу деінституціалізації, тобто реформування системи догляду за дітьми, який визначає пріоритетним сімейне виховання. Загалом протягом двох тижнів 3-денне навчання пройшли майже 300 учасників.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
