Гвіздки (1 лютого)
31.01.2013
Жив колись хлопчисько із доволі складним характером. Він легко вибухав гнівом, був сварливий, робив багато шкоди.
Одного дня батько вручив йому мішечок із гвіздками і сказав, аби він забивав один цвях у палісадник, що оточував подвір’я, стільки разів, скільки з кимось сваритиметься.
У перший день хлопець забив 36 гвіздків.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Двоє лицарів (31 січня)
31.01.2013
Двоє сміливих лицарів брали участь у турнірах, ризикованих пригодах, наражаючись на небезпеку. Служили багатьом володарям.
Котрогось вечора один із них, споглядаючи захід сонця, мовив: «мені залишається остання пригода».
- Яка?
- Хочу зійти на гору, на якій живе Бог!
Братик (30 січня)
30.01.2013
Одна молода мати очікувала народження другої дитини. Довідавшись, що то – дівчинка, навчила свого первістка, синочка Михайлика, аби він, поклавши голову на її живіт, разом із нею співав колискової маляті, яке мало народитись. Пісенька, що починалася словами: «Зірочко, зіронько, вже ніч близенько ...» дуже подобалась хлоп’яті. Співав її часто.
Їх тіла шматували розривні кулі
29.01.2013
Про екзекуцію під станцією Крути 29 січня 1918 року збереглися свідчення в більшовицьких документах
Петроградський "Совєт Народних Комісаров" розпочав братовбивчу війну з Українською Народньою Республікою, намагається знищити владу українського робітництва, селянства і салдатів і замінити її владою великоруських зайшлих елементів. "Совєт Народних Комісаров" посилає на наші землі банди найманих людей, які звуться красногвардійцями. Красногвардійці вриваються в мирні города і села України, громлять їх, обстрілюють неповинне населення, грабують і насилують людність.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Записничок (29 січня)
29.01.2013
Один подорожній затримався поблизу мальовничого села, що розкинулося між полів. Його зацікавив невеликий цвинтар, обнесений дерев'яним плотом. Було там багато дерев, птахів і чудових квітів. Подорожній поволі ходив між могилами зі світлими надгробками, що були розкидані попід деревами.
Почав читати написи. На першому було: «Ян Тарег, жив 8 років 2 тижні 3 дні». Така мала ди¬тина тут похована...
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Значки на стіні
28.01.2013
Марійка була дуже доброю дівчинкою. Тиха, спокійна, послушна. В школі вчилася пильно та завжди приносила гарні оцінки. Мама дуже тішилася нею та казала, було, до батька: "Коби це Господь допоміг нам послати нашу Марійку до шкіл! Так гарно вчиться, то й вийшла б між люди!" І набожною була Марійка, завжди до церкви ходила та молилася з книжечки. А вже влітку, як позацвітали квіти в полі та городі, то кожної днини бігала під хрестик на стрілецьку могилу. Виплітала гарні віночки, укладала китиці, й могилка ставала наче живою. Ще й брала з собою маленького братчика, Андрійка, здіймала з нього шапчину та проводила Богородичку.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
