Спогади…
08.06.2017
Після кількаденного прощання у Львові, ми, клир Київської Архиєпархії, зустріли домовину Блаженнішого Любомира у суботу, 3 червня, і занесли у Патріарший Собор. У процесії: священники Київської Архиєпархії, Блаженніший Святослав (Шевчук), владики Йосиф (Мілян), Богдан (Дзюрах).
2 червня 1996 на Аскольдовій Могилі відбулась інтронізація, введення на Київський Престіл єпископа Любомира (Гузара). Очолив Архиєрейську Божественну Літургію Кир Павло Василик і передав найкращі привітання та Боже благословення від Архиєпископа, кардинала Мирослава (Любачівського). Тоді було багато священиків, єпископів. Прийшов і привітав владику Патріарх Філарет. Пізніше була святкова гостина в ресторані Будинку Офіцерів.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Буду намагатися виходити до всіх, шукати шляхів зцілення й примирення, — єпископ-номінант Едвард Кава
07.06.2017
Єпископ-номінант Едвард Кава — людина відкрита і проста. Він радо погодився поспілкуватися з CREDO, щоб наші читачі могли ближче познайомитися з новим єпископом-помічником Львівської архидієцезії.
Разом з о. Кавою ми вперше переступили поріг його нового помешкання. Наскрізь просякнутий францисканською харизмою, він вважає шикарними свої кімнати у палаці львівських митрополитів. Але я побачила абсолютно просте, не надто велике і дуже стримане в умеблюванні помешкання. Проте о. Едвард більше звик до спартанських умов і теперішні вважає розкішшю. Єпископська приймальня — перший офіс у житті о. Кави. Він ще порожній, там лише стіл та книжкова шафа. Саме там ми і вели нашу бесіду про те, як 17?річний юнак із м. Мостиська, який мріяв виїхати вчитися до Польщі, став монахом, а зараз очікує на єпископські свячення.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Тато для інтернату
07.06.2017
Вихованці Львівської школи-інтернату №2 їздять закордон, вступають до престижних вишів, виграють ґранти і підкорюють гірські вершини зі своїм директором – Андрієм Закалюком.
Школа-інтернат – це місце, яке в багатьох викликає жалість, співчуття, бажання чимскоріше відвернутись і не думати про долю тутешніх учнів. Учитель історії Андрій Закалюк учинив інакше. Три роки тому він залишив роботу у школі №28 і очолив Львівську загальноосвітню школу-інтернат №2. Крім дітей-сиріт, тут навчаються діти з багатодітних, малозабезпечених і складних родин і діти, позбавлені батьківського піклування.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Люди бачили у Блаженнішому Любомирі відблиск Бога»
06.06.2017
Патріарх УГКЦ Любомир Гузар був чи не єдиною постаттю в Україні, що стала визнаним авторитетом для християн різних конфесій, євреїв та мусульман і людей, що не зараховують себе до жодної релігії. Секрет його практикуючої єдності простий – не роз’єднувати. Відтак, патріарху вдалося витворити довкола себе певну нову атмосферу – людяності, через яку промовляв Бог. Про те, якою людиною був Любомир Гузар та чому до нього тягнулися усі, розповів президент Українського католицького університету, єпископ, голова єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції Борис Ґудзяк, для якого Блаженніший Любомир був духовним наставником.
«Блаженніший Любомир був одним з найвищих моральних авторитетів останніх десятиліть»
06.06.2017
Мене спонукає це зробити надзвичайний приплив людей, які цими днями зібралися, щоб віддати шану усопшому кардиналові, про що мені стало відомо. Ця присутність є красномовним знаком того, ким він був: одним із найвищих моральних і пошанованих авторитетів в останніх десятиліттях українського народу.
Ідеться в листі Папи Римського Франциска до Блаженнішого Святослава, Глави і Отця УГКЦ, який зачитав після Заупокійної Божественної Літургії Архиєпископ Циріл (Василь), Секретар Конгрегації Східних Католицьких Церков, особистий посланець Папи для участі в похоронних богослужіннях світлої пам’яті Блаженнішого Любомира 5 червня.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/За образом і подобою Його
04.06.2017
Любомир Гузар залишив нас — і залишив у сум'ятті. На полі кульбаб — то сонячно-жовтих, то у вигляді білих парашутиків — він здавався високим соняшником, який завжди був повернений обличчям до любимого світила й за яким можна було звіряти свій шлях. Дивлячись на нього, ми починали здогадуватися, що все може бути інакше, — можна інакше жити, думати, розставляти акценти і, неодмінно, діяти. Що ми самі могли б стати інакшими. Можливо, так воно й буде — якщо тільки ми дуже постараємося, "виростемо у свободі".
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
