Сьогодні можна повернутися до Києва, але не можна повертатися з фронту!!!...
29.01.2015
На Авторадіо – стан руху автотранспорту на столичних дорогах, на Хрещатику – усміхнені, задумані, втомлені і просто люди, у метро – потік людських тіл з усміхненими, задуманими, втомленими і просто людськими обличчями. Життя вирує буденними ритмами, гуляє брудними вулицями, пливе болотними артеріями зимового міста. У Києві – січень, у драмтеатрі – прем’єра, у найближчому відділі ПриватБанку – черга до терміналу, а мої хлопці – у бліндажах, у темних підземеллях українського фронту, у тих самих схованках, у яких іще вчора доводилось сидіти й мені під час артобстрілів, саме тоді, коли по Хрещатику бігали усміхнені, задумані, втомлені і просто люди, пронизуючи сірі київські будні строкатістю просто людських мрій і навіть не здогадуючись, що десь у темних підземеллях українського фронту сиджу я…
Пам'яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами
28.01.2015
“На вас, завзятці-юнаки, що возлюбили Україну, кладу я кращії гадки, мою сподіванку єдину”... І їх нема...
Кого ми поховали? Хто зважить той жаль? Зберіть всі хмари з усього світу — і не складете тої нерозважної туги, що оповила серце... Жалю немає ваги. Найпалкіші діти України, найдорожчі жертви на залізний вівтар волі. Історія знає багато жертв, але такої сторінки вона ще не розгортала перед людськими очима. В часи хрестових походів ішли одбивати Єрусалим лави охоплених ентузіазмом дітей, вони і гинули лавами, з повною вірою в Царство небесне і в вічне життя.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Дорога у Освенцим
27.01.2015
Була людина, обличчя якесь людське мала… а виявився ти чучелом. Тебе лишили твого всього. Тебе позбавили твого вигляду, твого одягу, твоїх кіс. Ти одягнутий в смугасте, в тюремне. І імені в тебе більше нема. Ти - 61369. І на цей номер ти відгукуйся. І про все забудь.
Перші роки після концтабору, коли я бачила велику букву "О", мені ставало погано. Я намагалась швидше перегорнути сторінку, бо боялась побачити там слово "Освенцим".
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/15 порад, як перестати викидати їжу
27.01.2015
Кожен день в нашому сміттєвому відрі виявляються залишки їжі. Як зробити так, щоб наші продукти якомога менше опинялися на звалищі, кілька корисних порад, як перестати викидати продукти.
Згідно з дослідженнями, у світі щорічно 30% продуктів викидається на смітник. Це відбувається з різних причин: погане зберігання і транспортування, вийшов термін придатності, перевиробництво, а ще маркетинг і реклама в супермаркетах, які часто спонукають людей купувати більше продуктів, ніж потрібно. Для того, щоб цього уникнути потрібно дотримуватися простих правил, які не такі вже складні.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа про віру, як дар Святого Духа і про роль жінок в його передаванні
27.01.2015
«Пригадую собі ту щиру віру, що у тобі, яка перш була вселилась у твою бабуню Лоїду та у твою матір Евніку, а я певен, що й у тебе. З тієї причини пригадую тобі, щоб ти оживив дар Божий, який у тобі через покладання рук моїх», – писав святий Павло до свого учня апостола Тимотея.
Ліхтар у сніжному спомині
27.01.2015
Нічний ліхтар зустрів мене привітним спомином. Я сиджу на сходинці у вечоровою порою. Світло згашене. Горить тільки ліхтар і жодного разу не кліпає своїм великим оком. Ніби намагається перелічити всі пухнасті сніжинки, котрі в повільному вальсі опускаються довкола його височезної ноги. Йому певно вже крутиться в голові, мерехтить в очах, але саме дійство його настільки захопило, що він і не рахується з часом, і сон його не бере, і здається, він вже сам вийняв довжелезну ногу із землі і підтанцьовує у ритмі нечутного вальсу.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
