«Семиярусної гори»
16.08.2017
Що ви знаєте про невипадкові випадковості, Боже Провидіння й Томаса Мертона? Навіть якщо вам є що сказати по кожному з цих пунктів, вас усе одно вразить історія, яку ми сьогодні хочемо вам розповісти.
Загальновідомо, що Львів то є велике село (нехай простить мене львівська шляхта), де всі знають усіх, і варто лиш почати розмову, як за кілька хвилин ви зрозумієте, що ваш співрозмовник насправді мало не ваша родина. Але ще бувають і такі історії, коли львів’яни розширюють межі міста, й ось уже визначні особистості, автори бестселерів, стають зв’язковою ланкою поміж двома людьми, які, на перший погляд, зі спільного мають лише дитячий майданчик, де гуляють їхні діти.
Саме таким чином, на одному з дитячих майданчиків міста Лева, почалася історія, що стала початком плідної співпраці й навіть дружби.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Треба чітко диференціювати, де наслідки контузії, де – посттравматичний стресовий розлад чи гострий стрес, а де, вибачте, просто девіантна поведінка»
15.08.2017
З кризовим психологом Тетяною Рожковою говорили про те, чи дійсно всі бійці, які воювали у цій війні, мають посттравматичний синдром. А також, чим небезпечна контузія, які наслідки вона має і як їм запобігти.
– Найчастіше про бійців, які приходять із зони АТО на ротацію, у відпустку чи повертаються з війни назавжди, у суспільстві говорять, що вони «стали якимись не такими». Мовляв, у всіх у них страшний ПТСР (посттравматичний стресовий розлад – авт.). Я знаю, що ти маєш зовсім іншу думку з цього приводу.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Як навчитися прощати: 10 кроків
15.08.2017
Жодні стосунки не здатні існувати без колапсів. Кризи і проблеми, хоч би які жорстокі вони іноді були, все ж мають швидше будівничу функцію, аніж руйнівну. Хоча й залежить це саме від того, що обираємо ми.
Прощення — досить абстрактна і дуже конкретна річ водночас. Бо навіть трирічна дитина уже має досвід просити пробачення. Однак із віком прощати стає дедалі важче, особливо коли це стосується життєво важливих або життєво принципових речей.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Канон Святого Письма: католицький погляд
14.08.2017
Християни вживають поняття «Біблія», «Святе Письмо», «Писання», «Старий Завіт», «Новий Завіт», «Священні Книги». Все це стосується збірки священних книг, які, власне, об’єднує — як вірять християни — Богонатхнення.
Проте (як про це не лише фахівці дискутують, а й помітили спостережливі віряни) ця збірка не всюди однакова. Так званий «канон» Святого Письма відрізняється за кількістю книг у католиків, протестантів і православних. Якщо є загальна згода, що «Біблію» (чи «Святе Письмо») ми називаємо «священною книгою», то тривають суперечки, з яких конкретних книг вона складається. Іншими словами, що саме входить до канону Святого Письма і чому?
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Успінський піст - Спасівка
14.08.2017
Християни перших віків до великих празників завжди приготовлялися постом і молитвою. З цієї священної практики зчасом розвинулися коротші чи довші пости. На першому місці стоїть тут Великий Піст перед світлим празником Господньої Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст Пилипівки. З особливого культу до святих верховних Апостолів Петра й Павла зродився піст Петрівки. А вкінці, прийшов наймолодший з чотирьох річних постів, піст Успінський. Ним ми приготовляємо себе до найбільшого празника Пресв. Богородиці, її святого Успіння. І в той спосіб наслідуємо пости й молитви Преч. Діви Марії, що ними Вона готовилася на стрічу Своєму Божому Синові у Своєму святому Успінні. Успінський піст знаний в нас також як Богородичний, Спасо-Богородичний чи Спасівка. Тут звернемо увагу на історію цього посту, час його тривання та його практику у перших віках християнської Руси-України.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святі мученики Макавейські
13.08.2017
Господь Бог любив і благословляв ізраїльський народ. Але коли євреї забули правдивого Бога і почали покланятися ідолам, Господь тяжко карав їх, передусім руками поганських царів, що займали Палестину, руйнували міста, вбивали людей, забирали їх у неволю. Таке нещастя спало на ізраїльтян приблизно 166 року перед народженням Ісуса Христа, коли сирійським царем був Антіох Епіфан, який намагався примусити юдеїв перейти на грецьку поганську віру.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/