Здобуваючи Незалежність (частина ІІ)
07.09.2014
Братня родина народів – чудова річ. Але зазвичай довго вона не живе – як не можуть весь час жити діти в одній хаті. Поки вони малі і суперечки між ними обмежуються тим хто буде бавитись якою іграшкою, жити же можна. Але час іде, діти виростають, в кожного заводяться свої друзі яких хочеться до себе запросити, а там вже й дівчата на підході. І ось, приходить час розходитись по окремих квартирах. Приблизно так все було в Речі Посполитій, союзі Королівства Польського і Великого князівства Литовського і Руського. Русини, поляки, литовці разом воювали проти сусідів – турків, татар і росіян, молились кожен в своєму храмі, інколи сперечались за те чия церква буде вищою і стоятиме ближче до центральної площі.
Любов і принади (7 вересня)
06.09.2014
Якось надумав один юнак оженитися, і пішов радитися до свого батька. Батько сидів замислений, щось малюючи прутиком на піску. Юнак наблизився до нього і казав:
- Батьку, я зустрів чудову дівчину і хочу з нею одружитися.
Але батько промовчав і малював на піску нуль.
- Батьку, вона прекрасна господиня.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Здобуваючи Незалежність (частина І)
05.09.2014
Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
Сьогодні, коли на Донбасі проливають кров кращі сини України, коли йде війна з російськими окупантами і терористами, війна з сильним, підступним та брехливим ворогом, ці слова, що приписуються царю Давиду, зараз актуальні як ніколи. Звісно, ближнього треба любити, а ворогів прощати, але коли цей ближній лізе до тебе в хату з автоматом і зенітними ракетами, треба взяти шаблю, настучати йому по голові, а коли він заспокоїться – можна сміло любити й прощати його далі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Вкрадена вівця (6 вересня)
05.09.2014
Одного чоловіка звинуватили в тому, що він вкрав вівцю. Його привели до судді разом з обвинувачем. Суддя повелів привести вівцю, а потім наказав кожному – обвинувачу і обвинуваченому покликати вівцю.
Чоловік, що звинувачував довго кликав вівцю, але та навіть не повернула голови на його поклик.
Потім покликав вівцю обвинувачений, він покликав її тим самим голосом як він кликав завжди. І вівця відразу піднесла голову, замекала і побігла до господаря.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Ми — не сироти, Церква — наша мати!
04.09.2014
Святіший Отець наголошує, що зразком материнства Церкви є Пречиста Діва Марія. Церква, отже, є продовженням Її материнства, народжуючи нових дітей у Христі, завжди слухаючи Боже Слово та зберігаючи послух щодо Його божественного задуму любові.
«Народження Ісуса в лоні Марії, дійсно, є прелюдією до відродження кожного християнина в лоні Церкви, адже Христос є первородним з багатьох братів (пор. Рим 8, 29). Нашим першим братом є Ісус, що народився від Марії, це зразок, а ми всі народжені від Церкви.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Німі молитви (5 вересня)
04.09.2014
Давним-давно жив один святий старець, який багато молився і часто уболівав про гріхи людські. І дивним йому здавалося, чому це так буває, що люди в церкву ходять, Богу моляться, а живуть все так само погано, гріха не убуває. «Господи, - думав він, - невже не чуєш Ти наших молитов? Ось люди постійно моляться, щоб жити їм у мирі й покаянні, і ніяк не можуть. Невже марнота їх молитва?»
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
