Положення чесного пояса Пресвятої Богородиці
12.09.2014
Згідно передання, Пресвята Богородиця Марія сама виплела свій пояс із верблюжої шерсті та передала його Апостолу Томі, коли возносилася на Небеса. Цим потішила його, бо ж він запізнився на її Успіння.
Оскільки мощей Пресвятої Богородиці немає, бо вона взята до Неба всеціло, то пояс як і її риза – залишилися нам на згадку про Неї та як доказ того, що Вона жила на землі. Пояс переховували інші учні після мученицької смерті святого апостола Томи, а тоді поклали його у Церкві Влахернській у Константинополі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Як українців робили атеїстами: державна політика проти релігії у перші десятиліття радянської влади
10.11.2017
Релігійні традиції і практики українців формувалися століттями, вкорінювалися у народну свідомість, становили основу світоглядних уявлень людини про добро і зло, моральні цінності. Православна церква історично утвердилася на етнічних українських землях, які опинилися у складі Російської імперії. Докорінні зміни у її становищі відбулися після жовтневого перевороту і утвердження влади більшовицької партії, в програмних засадах якої не було місця релігійним цінностям. Атеїзація суспільства – як складова антирелігійної стратегії більшовиків – тривала впродовж усіх десятиліть радянської влади, набуваючи різних форм та інтенсивності.
12 листопада - День молитви за сиріт
09.11.2017
Щороку в другу неділю листопада Церкви єднаються в спільному звертання до Бога в «День молитви за сиріт».
В цей день усі Церкви моляться в особливому намірі за кращу долю для дітей-сиріт, за оздоровлення сім’ї і за повернення дитини до своїх батьків, за об’єднання дитини з новою родиною, яку Бог обрав для неї, за зцілення дитячих ран та кращі зміни в житті дітей. «День молитви за сиріт» – це день, коли християнські Церкви моляться за дітей-сиріт. День молитви нагадує людям про Боже ставлення до сиріт, надихає проявляти до них любов, служити кожній такій дитині, а також робити все можливе, щоб у неї була сім’я.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Димитрій: свідчення всупереч посаді
08.11.2017
Ми багато разів писали і роздумували про святих, а також і про святість. Описували як приклади окремих людей, так і святість, як явище, в цілому. Ми говорили про різних осіб: рибалку Кифу, котрий став «першим серед рівних» у колегії апостолів – Петром; ревнителя юдаїзму і переслідувача християн Савла, котрий став проповідником Христа для поган – «апостолом народів» Павлом; двох повій на ім’я Марія, одна із котрих – Магдалина стала рівноапостольною і сподобилась першою бачити Воскреслого Христа, а друга – Єгипетська – стала великою вчителькою монашої аскези; алкоголіка Мета Талбота, котрий навернувся і став святим; простого сільського дяка Володимира Прийму, котрий віддав своє життя за віру і є покровителем мирян УГКЦ. Святі – це найрізноманітніші люди. Ми говорили також про те, що слово «святий» не є антонімом слова «грішник». Всі, що перелічені вище, були грішниками. Їх об’єднувало одне – те, що (перефразовуючи святого Августина) можна сформулювати так: «Вони поставили Бога на перше місце, і все решта стало на свої місця».
Усікновення голови св. Івана Хрестителя
11.09.2014
Після того, як Святий Іван Предтеча охрестив Господа, цар Ірод Антипа, правитель Галілеї, посадив його у темницю. Про його мученицьку кончину оповідають Євангелія від Матфея (Мф. 14, 1-12) і Марка (Мк. 6, 14-29)
У царя була законна дружина, дочка аравійського царя Арефи. Ірод залишив її і жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата. Пророк Іван неодноразово викривав його, але цар не посмів заподіяти йому зла, так як шанував Івана Хрестителя як пророка і боявся народного гніву.
Записка від Бога (11 вересня)
10.09.2014
Жила собі надзвичайно побожна жінка. Щодня вона проказувала довгі молитви і ходила до храму тою самою дорогою багато років поспіль. До жінки зверталися подорожні, простягали руки жебраки, але вона просувала заглиблена у свій внутрішній світ не зауважуючи нікого і нічого довкола. Якось пройшовши за звичаєм до храму, жінка виявила, що двері замкнені.
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
