Св. Миколай пам’ятає про кожну дитину
07.12.2020
Уже 6 років парафіяльна служба милосердя церкви св. Миколая Мирлікійського на Аскольдовій Могилі провадить проєкт «Дарунок від тата». Цьогоріч 53 дитини отримають подарунки від своїх батьків, які відійшли по вічну нагороду, виконуючи свій громадянський та військовий обов’язок – захист рідної країни від північного ворога-агресора Росії.
Відверто зізнатись, це чи не єдиний мораьно найважчий проєкт, який доводилось провадити нашим волонтерам, жертводавцям, доброчинцям. До сьогодні нам важко усвідомити, що уже стільки років поспіль діти втрачають своїх батьків через хворобливі амбіції плюгавого створіння, що вважає себе вершителем людських доль. Та маємо добре пам’ятати, що кожен стоятиме перед Всевишнім і даватиме звіт за ціле земне життя.
Газета «ОРАНТА», Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/П’ятдесять п’ять років після взаємного зняття католицько-православних анафем
07.12.2020
7 грудня 1965 року папа Павло VI та патріарх Афінагор І підписали Спільну декларацію про зняття взаємних анафем 1054 року.
На тему причин розділення між Церквою Сходу та Заходу написано вже багато текстів. Історики стверджують, що майже тисяча років тому на це вплинула ціла низка причин: політичних (розділення Римської імперії), богословських (суперечка про походження Святого Духа), культурних (різна ментальність та різні мови).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-2
03.12.2020
3. – ЦЕРКВА В УКРАЇНІ Й БІЛОРУСІ В ДОБІ ЙОСАФАТА
Щоб зрозуміти постать Йосафата та його історичну ролю, вистачило б і досіль сказаного про добу Йосафата Кунцевича. Та щоб зрозуміти вміст його життя і зміст його діяльности, треба приглянутися ще положенню Українсько – Білоруської Церкви, зваживши загальне церковне тло Сходу і Заходу. Щойно з такого вгляду зможемо зрозуміти, чому жив і діяв Йосафат так, а не інакше, чому займався такими, а не іншими справами і проблемами.
а. – Стан західньої (латинської) Церкви. – Від початку другого тисячоліття історії Церкви до доби Йосафата, західня, латинська Церква (інакше можна б назвати: західній римський патріярхат) пережила дуже інтенсивну, а навіть бурхливу церковну і цивільну історію; у ній вона була замішана прямо чи непрямо, добровільно чи недобровільно, ступнево чи революційно та мусіла в ній брати активну участь і виконувати свою ролю, і церковну, і громадську, і політичну, і культурну.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Проєкт «Клуб 60+: Кожен рік як подарунок долі»
02.12.2020
У неділю, 29 листопада, після ранішньої Літургії та звершення молитви на вервиці парафіянки нашої парафії провели зустріч в рамках проекту «Клуб 60+: Кожен рік як подарунок долі».
Зустріч відбулася в дуже теплій, душевній і духовній атмосфері. Наша мисткиня п. Ганна Шостак провела нам майстер-клас з петриківського розпису з елементами живопису та з використанням авторської техніки.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії, Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Світла пам'ять рабу Божому Василю Німчуку
01.12.2020
26 листопада в церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі в третю річницю пам'яті поминали молитвою професора Василя Васильовича Німчука - видатного українського мовознавця, члена-кореспондента НАН України, одного з перших парафіян нашого храму. Бувши вихідцем із Закарпаття, В.В. Німчук усе своє життя зберігав зв'язок із рідною серцю малою батьківщиною. Але водночас брав активну участь у розбудові культурного і наукового життя Києва і цілої України. Саме завдяки йому побачили світ найважливіші пам'ятки української мови, а насамперед найдавніші Євангелія, що засвідчують риси української мови. Василь Васильович дуже любив свою Греко-Католицьку Церкву, у часи заборон зберігав у серці віру своїх батьків, а коли УГКЦ вийшла з підпілля, активно долучився до її розвитку.
Газета «ОРАНТА», аскольдів цвинтар
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках
27.11.2020
Частина 3
БІОГРАФІЧНІ ДАНІ НАЙВІДОМІШИХ ВІЙСЬКОВИХ СВЯЩЕНИКІВ АРМІЇ УНР
ВОЛКОВИЧ Анатолій Васильович
(2.07.1866–1922/1923), священик, протоієрей. Народився у с. Жукітки Чернігівської губернії. Закінчив Духовну семінарію, 9.08.1889 прийняв сан священика. З 3.02.1894 до 12.02.1918 був полковим священиком 13-го гусарського Нарвського полку російської армії, був нагороджений Золотим наперсним хрестом на Георгіївській стрічці та всіма орденами до ордена Святого Володимира 4-го ступеня з мечами та биндою. З 17.03.1918 – панотець Окремої Запорізької дивізії військ Центральної Ради, з 6.07.1918 – Кінно-гайдамацького полку ім. К. Гордієнка до часу його розформування 23.09.1918. З 30.09.1918 – панотець 1-го Запорізького полку ім. П. Дорошенка Армії Української Держави, з 12.01.1919 – 11-ї гарматної бригади ДАУНР, з 14.02.1919 – 1-ї пішої запасної бригади, з 22.03.1919 – 1-го пішого запасного полку до його розформування 5.05.1919. З травня 1919 р. – священик Запорізького кінно-козачого полку ім. К. Гордієнка, 17.12.1919 був інтернований поляками. З 6.06.1920 – панотець 4-ї Київської запасної бригади АУНР, згодом перейшов до 5-ї Херсонської дивізії. Був одрркений, мав 4 дітей (залишились у Полтаві). Помер і похований в одному з таборів інтернованих.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
