Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-4
15.12.2020
РОЗДІЛ II. КУНЦЕВИЧ У МОНАСТИРІ
Двадцятьчотири роки назрівало покликання Івана Кунцевича. Може на це вплинула воля батьків, чи потреба родини, а може й вимога фізичного, духовного та громадського дозрівання. В кожному випадку, 24-літній мужчина, у тодішній дійсності, міг вирішити свою долю. Можливо, що до того вирішення дало сигнал легальне повноліття, а може якась подія родинного характеру, нпр. смерть когось із батьків і реорганізація родинної громади. Досить, що – по-людському і по-Божому –Іван Кунцевич у 1604 році міг піти за Божим покликом, вступаючи до манастиря Св. Трійці у Вильні. Це було рішення на все життя, невідкличне, що й відзначилося прийняттям нового чернечого імені: Й о с а ф а т. Під цею кличкою входить Іван Кунцевич у новий період свого недовгого життя, і вона визначуватиме наступні роки його життя.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Дарунок від Тата» на Миколая
14.12.2020
«Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай,
На всякий час помагай,
Миколай!»
Газета «ОРАНТА», Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Аборт як психологічна травма
10.12.2020
Згідно даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, у світі проводиться щорічно 40-60 млн. абортів.
Відомо, що на 100 пологів в Україні припадає майже стільки ж штучних переривань вагітності. На превеликий жаль, дуже високий рівень абортів щорічно реєструється серед молодих жінок і навіть дівчат – підлітків. Не зважаючи на тенденцію до зниження, рівень абортів в Україні залишається найбільш високим серед країн Європи і складає 21,1 на 1000 жінок фертильного віку; 45,8 — на 100 вагітностей, 84 — на 100 пологів.[1]. За офіційними даними в Україні робиться близько 200.000 абортів в рік.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Єпископи України: «Ми вдячні вірянам за посилену молитву та дотримання карантинних приписів»
10.12.2020
Спільне комюніке греко-католицьких і римсько-католицьких єпископів в Україні з приводу карантинних обмежень в країні.
Зібрані у Львові-Брюховичах, ми, Католицькі Єпископи, що виконуємо своє служіння в Україні, звертаємося до всіх вірних наших Церков, як рівно ж до всіх співвітчизників, аби виразити нашу солідарність та молитовну близькість у ці дні боротьби з пандемією коронавірусної хвороби.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-3
08.12.2020
4. – ОБНОВА УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОЇ ЦЕРКВИ ЧЕРЕЗ БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ПОРОЗУМІННЯ З РИМОМ
Центральним пунктом доби Йосафата – був рік 1596: рік Берестейського Синоду Українсько-Білоруської Церкви, який був переломовий для життя української Церкви й народу. Загальний літопис цієї історичної події сьогодні знаний, хоч історична оцінка її склалась розбіжною, контроверсійною. Нею цікавилися і сьогодні цікавляться свої і чужі, та можливо, що в недалекій майбутності, в загальній атмосфері екуменічного руху, вона знайде нову, більш позитивну, але і більш справедливу оцінку. (Із новіших публікацій пор. О. Галецкі, Від Флоренції до Берестя, Рим 1958,- К. Ходиніцкі, Церква Православна і Річпосполита Польська, Варшава 1934,- і інші.)
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба
08.12.2020
4. – ОБНОВА УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОЇ ЦЕРКВИ ЧЕРЕЗ БЕРЕСТЕЙСЬКЕ ПОРОЗУМІННЯ З РИМОМ
Центральним пунктом доби Йосафата – був рік 1596: рік Берестейського Синоду Українсько-Білоруської Церкви, який був переломовий для життя української Церкви й народу. Загальний літопис цієї історичної події сьогодні знаний, хоч історична оцінка її склалась розбіжною, контроверсійною. Нею цікавилися і сьогодні цікавляться свої і чужі, та можливо, що в недалекій майбутності, в загальній атмосфері екуменічного руху, вона знайде нову, більш позитивну, але і більш справедливу оцінку. (Із новіших публікацій пор. О. Галецкі, Від Флоренції до Берестя, Рим 1958,- К. Ходиніцкі, Церква Православна і Річпосполита Польська, Варшава 1934,- і інші.)
В цьому розділі не розглядаємо Берестейського Порозуміння в його суцільності та історичній повноті; наша ціль – зарисувати цю найвужчу рамку життя й діяльности Йосафата, якою стало для нього Берестейське Порозуміння з католицькою Церквою та яке він прийняв як формулу свого релігійного й церковного життя. Тому в цьому нарисі звернемо увагу тільки на деякі моменти, пов’язуючи їх з біографією Йосафата з одного, а загальною історією його доби з другого боку.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/