Можу уявити навіть комуніста помаранчевого, тобто людину, яка служить своєму народу... Мені дуже не подобається Секретаріат Президента... Криза мине, а ось мистецтво дзвенить віками...

Голова Української греко-католицької церкви Блаженніший Владика Любомир Гузар відповів на запитання УНІАН.

(Наше інтерв'ю з Блаженнішим відбувалося в ті дні, коли Партія регіонів вивела людей на Майдан. Владика, як завжди, у доброму гуморі, сам почав мову про мітинги, каже що мітинги - це завжди позитивно.)

То Ви не маєте нічого проти мітингів? Навіть якщо мітингує Партія регіонів?

Мітинги - це нормальна річ у демократичній державі.

Одначе виглядає неприродно й смішно, коли, як свідчать мас-медії, на мітинги люди йдуть за гроші. Знаєте, воно якось несмачно звучить. Бо ті люди не йдуть з переконання, це не є справжній політичний мітинг. Це все одно, коли артисти платять комусь, аби вони дуже голосно їх оплескували. Це - то саме. То нещире й неправдиве. Як на мене, воно радше компрометує, ніж переконує.

Якби справді вийшло п'ятнадцять тисяч з переконання - це щось би значило. А як там вийшла групка людей, і то оплачені, це не робить жодного вражіння, треба бути хіба сліпим і немудрим, аби то серйозно трактувати.

Газета «ОРАНТА»

Католицький Народний Катехизм

11.04.2009

ВІРА

Єство Боже

Чим насправді є Бог, частково пізнаємо із створеного ним, а детальніше - з Божого об'явлення.

Св. Павло каже: "Невидиме бо Його від створення світу думанням про твори робиться видиме" (Рим 1, 20). Створене є дзеркалом, в якому показується творець (Вінк. Фер.). Краса створених речей свідчить про те, що той, хто їх створив, мусить бути далеко кращим (Прем. 13, 11). Незвичайна величина небесних тіл - про силу того, хто їх створив і утримує. Предивний лад усього світу і порядок, що в нім панує, свідчать про мудрість Творця і т. д. Але усе це не дає нам ясного пізнання Бога. "Дивлячись на прекрасний образ, можна оцінити талант художника, але дуже багато інших його рис залишиться для нас таємницею" (Людв. Гран.). У створеному пізнаємо Бога наче у неви­разному дзеркалі (І Кор. 13, 12). Бог відбивається у створених предметах так само, як сонце у воді річки. Ще менше могли пізнати Бога на основі Його створінь люди, що жили перед приходом Ісуса Христа, бо їх розум був дуже затемний грішним життям (Прем. 9, 19). Тому Бог часто об'являвся людям, говорив з ними через патріархів і пророків, а пізніше через Свого Сина, Ісуса Христа (Євр. 1,1). Най докладніші пояснення щодо єства Божого дав нам Ісус Христос; звичайні люди не могли цього зробити, бо ніколи не бачили Бога в Його єстві (Йоан 1, 18).

Газета «ОРАНТА»

Ікона Зарваницької Матері Божої прибула до м. Капуа в Італії

11.04.2009

У 5-ту неділю Великого Посту у храм Св. Марчелло, м. Капуа, де збирається на молитву українська спільнота, що носить ім'я Св. Первомученика Архидиякона Степана, прибула ікона Матері Божої Зарваницької. Слід відзначити, що Ікона вже кілька років мандрує Італійською землею. З благословення Владики Василія (Семенюка), Єпарха Тернопільсько-Зборівського, ікону супроводжує священик Ігор Горішний, який опікується українськими спільнотами м. Пізи та м. Ліворно.

Газета «ОРАНТА»

Глава УГКЦ зустрівся з представниками земляцтв областей України

11.04.2009

«Наша сила не у тому, щоб ми всі були однакові, а у тому, щоб ми всі були разом», - сказав Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, звертаючись до членів Ради земляцтв, які зібралися на засідання 9 квітня 2009 року у храмі Святого Василія Великого (Київ, Вознесенський узвіз, 7). Мета зустрічі: ознайомлення УГКЦ з діяльністю Ради земляцтв та налагодження співпраці з УГКЦ. «Радію, що маю нагоду з вами зустрітися і тепер думаю про те особливе багатство, яке несе з собою кожна частина України. А що приносить ще більшу радість - це те, що ви є разом, є спільнотою. Це щось прекрасного, що вселяє надію на краще майбутнє», - відтак сказав Предстоятель УГКЦ.

Газета «ОРАНТА»

Неділя Квітна. Вхід Господній у Єрусалим

11.04.2009

Коротка історія 

Празник торжественного в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима належить до найдавніших празників у Східній Церкві. Свідчення про його святкування сягають III століття. Святкування цього празника почалося в Єрусалимі і невдовзі стало празником усієї Східної Церкви. 

Сильвія Аквітанська у щоденнику свого паломництва святими місцями детально описує, як відбувався цей празник у Єрусалимі в IV столітті. Там читаємо, що вірні Єрусалима щорічно намагалися наново переживати подію Христового в'їзду до Єрусалима так, як вона відбулася перший раз. У Квітну неділю, після ранішніх відправ у храмі Божого Гробу, вірні збиралися близько першої години пополудні на Оливній Горі коло церкви Христового Вознесення. Сюди приходив єпископ з дияконами, і коли збирався народ, співали різні гімни і псалми та читали зі святого Євангелія про подію Христового в'їзду до Єрусалима. Приблизно через дві години, коли вже всі зійшлися, починався величавий похід-процесія в сторону Єрусалима. Під час процесії і старші, й діти, несучи пальмові чи оливкові галузки співали гімни і псалми, що закінчувалися окликами: "Благословен, хто йде в ім'я Господнє". Похід замикав єпископ із своїми помічниками. І він, подібно як Христос, їхав на осляті. Процесія ішла через місто аж до храму Божого Гробу. Торжество закінчувалося відправою вечірні.

Газета «ОРАНТА»