Студія петриківського розпису
05.12.2017
У неділю 1 жовтня на занятті були присутні восьмеро дітей.
Кожен сам обрав собі на заняття: спірограф, вільну тему, розмальовку кольоровимим олівцями або ліпку пластикою (брелок, вервичка).
Наш юний живописець Давид знову нас здивував: "Це що?" - "Це - бізон." - "Це ж жовтий фон." - "Ні, це - бізон! Він же великий! Як він може поміститися на такому листочку???"
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Введення в храм Пресвятої Богородиці
04.12.2017
Свята в честь Пресвятої Богородиці в нашому церковному календарі займають перше місце після свят Господніх. Головне завдання Богородичних свят – це показати нам велич, гідність і святість Пречистої Діви Марії, Її роль у відкупленні людського роду та заохотити нас до її вшанування і наслідування. Найбільші Богородичні Свята, такі як Різдво й Успіння, говорять нам про перші та останні хвилини Її життя на землі.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа Франциск про вимоги й характеристики душпастирства покликань
03.12.2017
Папа Франциск надіслав послання до учасників конференції «Душпастирство покликання й богопосвячене життя. Горизонти й надії», що проходить в Папському Університеті «Regina Apostolorum» від 1 до 3 грудня 2017 року. Цей захід в контексті приготування до наступного Синоду Єпископів на тему «Молодь, віра й розпізнавання покликання» організувала Конґреґація Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Багатоголосся нашої парафії
29.11.2017
Інтерв’ю з Наталею Мальцевою – керівником нового хору «Клирос»
Наталія Валентинівна Мальцева – талановита українська піаністка, лауреат та дипломант багатьох міжнародних та українських конкурсів піаністів, дочка відомого диригента Валентина Мальцева, викладач консерваторії, а тепер ще й керівник нового хору «Клирос» в храмі святого Миколая на Аскольдовій могилі. Пані Наталія - надзвичайно приємна і відкрита людина, яка люб’язно погодилася поспілкуватися з нами та детальніше розповісти про себе, свого батька та керівництво хором.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/У поверненні українцям віри в себе військо може відіграти непересічну роль
28.11.2017
Андрій Зелінський — штатний капелан бригади морської піхоти. 38-річний священик Української греко-католицької церкви, він понад 11 років свого життя задовольняє духовні потреби українських військових. А розпочав він цю шляхетну місію ще 2006-го спільно з гуртом молодих капеланів в Академії сухопутних військ у Львові. Від початку путінської агресії проти нашої країни він — активний провідник пасторальної діяльності у війську в районі АТО. Отець Андрій провадив своє служіння в підрозділах ЗСУ під Слов’янськом, Краматорськом, у Пісках, Дебальцевому, авдіївській промзоні, Широкиному та Водяному. Уже два роки він — душпастир морських піхотинців. Проте моя цікавість до цієї персони значно глибша, аніж написання оповідки про капелана на війні. Андрій Зелінський має напрочуд цікаве й актуальне бачення формування ідеологічно-духовного фундаменту війська,
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Я зрозумів, що вервиця є найсильнішою зброєю проти всякого зла в цьому світі
24.11.2017
Мене звати Андрій, мені 24 роки. З самого дитинства мене виховували у християнському дусі, за що я безмежно вдячний моїм прекрасним батькам. У церкву я ходив щонеділі, але сповідався і причащався приблизно двічі на рік. Я любив слухати проповіді, а ще мені подобалися дівчата, які співали в молодіжному хорі. Батьки ніколи не вказували, з ким мені спілкуватися, – я сам вибирав собі друзів. Практично всі вони були затятими атеїстами. Але при цьому хорошими людьми, з добрим серцем, які шукають правди. Часом вони лаяли Церкву (скільки зла вона заподіяла, скільки у неї грошей, які там лукаві священики, і тому подібні, всім відомі ярлики), але це не відвертало мене від дружби з ними.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/