Поховання Аскольдового некрополя
Сильвестр, єпископ
Просив поминати: священноієреїв: Василія, Іакова, Аркадія;
рабів Божих Феодора, Николая, Євдокію, Сусанну, Маріамну та Пелагею.
Священноіноки, іноки та послущники Свято-Никольського Пустинного монастира, поховані на монастирському кладовищі
ДокладнішеФедір Мерінг – заслужений професор Київського Університету Святого Володимира
18.01.2020
В останню путь Ф.Мерінга – Почесного члена і Заслуженого професора університету Св. Володимира, Таємного радника – проводжав весь Київ: 100 тис. чоловік – фактично все доросле населення міста, у якому в кінці 80-х р. XIX ст. Було всього 165 тис. жителів. Поховали його на Аскольдовій могилі. Міська преса в жовтні 1887 р. декілька днів розповідала про смерть Ф.Мерінга. Так київський журналіст Ярон писав: "Смерть його була горем не тільки його сім’ї, але і всіх киян. Панахида була видатна і Київ вперше побачив поховання за участі православних священників, лютеранського пастора і рабина. Це було найкращим доказом великої любові до Федора Федоровича всього київського населення".
Коротка історія Аскольдової
18.01.2020
На узгір'ях правого берега Дніпра, на перехресті Паркової дороги з Дніпровським узвозом. Історія місцевості та її назва досі залишаються дискусійними проблемами києвознавства. Деякі з дослідників ототожнюють місцевість з літописним Угорським урочищем, назва якого, за однією версією, походить від давньоруського «угор» — крутий берег, за другою—від угрів-кочівників, які в кін. 9 ст. зупинялися у цих місцях. «Повість временних літ» свідчить про значну роль місцевості в історії давньоруського Києва. Згідно з нею, тут був заміський князівський двір з оборонними спорудами. Однак археологічних підтверджень цьому факту не існує, можливо тому, що на пагорбах неодноразово здійснювалися роботи з благоустрою, прокладання інженерних мереж тощо. Тільки у 19 ст. в районі Аскольдової могили було знайдено два великих скарби — майже 5 тис. арабських монет 8—10 ст. 1853 під час прокладання узвозу було відкрито печерний лабіринт з давньоруськими написами 11—12 ст. Тоді ж вхід до нього було засипано, місце розташування цієї пам'ятки втрачено.
Газета «ОРАНТА», аскольдів цвинтар
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Як поводитися у храмі?
17.01.2020
Інколи можна почути таку думку: «Я не йду до храму, бо не знаю як там поводитися». Яким чином людина може виправити цю ситуацію? Найперше, повинна захотіти навчитися, тобто виявити бажання знати. Звідки може знати? Хто повинен навчити, пояснити, виправити? Звичайно священик, який покликаний навчати і, зокрема, правила поведінки у храмі.
Тому зараз я старатимуся написати деякі правила гідної поведінки у храмі, хоча розумію, що відповідь не буде вичерпною. Найперше тому, що неможливо описати всі ситуації, які можуть трапитися, а по-друге, тому що кожен храм, місто чи село має свої особливості, які, інколи, варто було би, змінити, прислухавшись до навчання Церкви…
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Спогади... спогади не для забуття, спогади, що спонукають до дії
22.11.2015
Осінь. Вечір. Падає дощ. Опале листя прилипло до асфальту. Нічні ліхтарі освітлюють вечірній Київ. Я стою біля вікна, тримаючи в руці горнятко теплого чаю і вдивляюсь у сусідні будинки. Майже на кожному з них із декількох вікон тріпоче жовто-блакитний прапор. «Х-ммм, а два роки тому ніхто і не думав про таке. Жили собі всі спокійно, та не знали, що в «клітці» вони»,- думаю собі я. А й справді, ми багато чого пережили…
Мирослав Попович: Енергія Майдану мала переродитися на щось вагоме, однак процес пішов стандартно
22.11.2015
Книгу “Кровавый век”, присвячену ключовим подіям ХХ століття, презентував напередодні у Києві академік, директор Інституту філософії НАН України, учасник ініціативи “Першого грудня” Мирослав Попович. Ця праця є перекладом на російську його “Червоного століття” і адресована, головним чином, російському читачеві. Тиждень тому в стінах того ж Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка група “Першого грудня” представила свій програмний документ “Слово про свободу та відповідальність”, який містить засади взаємної довіри та співпраці між владою і суспільством.
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
