Самотність – самота
20.05.2013
Вона прийшла і обійняла мене за плече. Сиділа мовчки і, здавалось, навіть не дихала або ж дихала моїм диханням, так що cпершу зовсім не помічала її. Вона чекала, щоби вкотре бути потрібною. Вміла чекати. Тихо, самотньо, довго. Найчастіше вона з`являлася пізньою вечоровою порою, разом зі мною коротала безсонну ніч. Не говорила нічого, слухала. Переживала мою тривогу, неспокій, сум`яття, розчарування. Виявляла потроху мій біль. О так, тоді він краявся надвоє. Він вже не був таким нестерпним і пекучим. Не дошкуляв, не тупцював на місці. Відлягав помалу.
Або ми євангелізуємо суспільство, або завтра нас переслідуватимуть
20.05.2013
Минулий тиждень на європейському континенті ознаменував собою новий етап у проведенні нової ліберальної культурної революції – гендерної. Найстаріша демократія континенту – Франція, практично перетворилася на ліберальну диктатуру: її президент Франсуа Олланд таки підписав закон, який зрівнює в правах гомосексуальні пари з нормальними сім’ями, і це попри мільйонні протести французів.
Духовна криза починається з браку любові у сім’ї, – Блаженніший Любомир Гузар
20.05.2013
Ваше Блаженство, наше суспільство перебуває в глибокій кризі, багато хто говорить, що це криза духовна, і вбачає в ній відображення кризи української родини, сім’ї як родинного осередку, і, перш за все, як домашньої церкви, яка, з поміж іншого, перестала бути осередком спільної молитви, перестала бути місцем, де підростаюче покоління перебирає естафету віри від своїх батьків. Чи, на Вашу думку, це відповідає дійсності?
А Кароль Войтила давав списувати на іспитах?
20.05.2013
Як годиться найкращому учневі в класі, Кароль Войтила перший написав іспит на атестат зрілості, але віддав його останнім, аби не засмучувати однокласників, – каже Євгеній Мруз, останній живий співучень папи Йоана Павла ІІ.
18 травня – день чергового спомину дня народження блаженного Папи Войтили (18.05.1920), 13 травня був день спомину замаху на нього на площі св.Петра, а 14 травня минуло 75 років відтоді, як Кароль Войтила склав на «відмінно» іспит на атестат зрілості у державній гімназії ім.Мартіна Вадовіти у Вадовіцах. На шкільному заключному балу Льолек пройшов кілька кругів танцю, але потім хутко зник, навіть не ковтнувши вина.
Газета «ОРАНТА», Апостольський візит Папи Павла ІІ
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Клубок вовни (20 травня)
20.05.2013
Королівський двір гучно обходив святкування з нагоди прибуття короля до столиці. У багато прикрашеній залі король приймав дари від своїх підданих. Усі подарунки були дуже цінні: коштовна зброя, срібляні келихи, тканини, гаптовані золотом.
Коли вервиця жертводавців уже майже підходила до кінця, з’явилася столітня селянка. Вона йшла, важко ступаючи у своїх дерев’яних взувачках. Жінка накульгувала і спиралася на палицю. У повній тиші вона вийняла з кошика дарунок, що був старанно згорнутий у полотно.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Урочисте причастя на Аскольдовій
19.05.2013
11-12 травня 2013 року відбулося свято у храмі св. Миколая Доброго на Аскольдовій моглі. До Першої св. Сповіді та Урочистого св. Причастя приступило 22 осіб. Решта дітей (4 осіб) у зв’язкуз поважними причинами святкуватимуть влітку під час літнього табору. На цій події були присутні батьки, родини,знайомі та з’їхалось багато гостей з різних куточків світу. Святкову св. Літургію, відслужив о. Ігор Онишкевич, настоятель храму, та о. Константин Пантелей. Рядочок дітей, вдягнених в українське вбрання, немов намистинки розсипались по церковному подвір’ю, тримаючи в руках прикрашені свічки, що символізують світло Христове, яке освітлює життя.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
