«Перемогою України ми вважаємо справедливий мир»
07.10.2015
УГКЦ послідовно викриває агресію Росії проти України та вважає неприпустимим формування образу українця як ворога російського народу, навішування різних ярликів на тих, хто обстоює право України на існування як незалежної держави.
Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, коментуючи дляавстрійського видання «Kathpress» закиди, що, мовляв, наша Церква закликає зі зброєю боротися до цілковитої перемоги. Ці закиди на адресу УГКЦ 22 вересня озвучив владика Антоній (Паканич), Митрополит Бориспільський і Броварський, Керуючий справами УПЦ, під час своєї зустрічі з групою австрійських журналістів.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Покликання і місія сім’ї в Церкві та сучасному світі»
06.10.2015
Сучасна сім’я в Україні позначена труднощами посткомуністичного суспільства, яке переживає швидку суспільно-культурну емансипацію.
Наша Українська Греко-Католицька Церквa готується до спогадування наступного року 70-ї річниці своєї насильницької ліквідації Сталіним у Радянському Союзі та примусового приєднання до Російської Православної Церкви. Відтоді розпочалася хресна дорога єпископів, священиків, монахів та монахинь і насамперед численних християнських родин, які були вирвані зі своєї землі та переселені до "сибірської пустелі".
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Фаїна Ляхер – християнка Анна й монахиня Марія. Історія з підпілля і глибин душі
06.10.2015
Якщо б мене запитали, чого варто повчитися в цієї жінки, я би відповіла:«Навчитися просто йти далі». Це не майстерність, не риси, не вміння. Це – величезна потреба, коли в тебе більше нічого не залишається – усі варіанти названі, всі сподівання і надії розвіяні, все минуло й тобі від цього не легше – просто йди далі! Можливо, це безглуздо, неправильно, оптимістично чи флегматично, можливо, тобі всі кричатимуть: «Приречений!», «Ганебний!», «Лицемірний!». То й що? Ти все одно йдеш далі, без зупинок, нехай і без орієнтиру, без компасу та карти. Якщо так треба, то вони з’являться згодом. Потрібно просто йти, ковтаючи сльози й людські погляди, бо довгий шлях потребує багато кроків… Тому треба вчитися ходити, вставати і йти, щоб це не було бажанням чи примхою, спокусою, а тільки неодмінною частиною твоєї людської сутності – йти далі.
Для єдності потрібна згода
05.10.2015
У час Холодної війни між світовими потугами, яка була в другій половині минулого століття, українські громади в діаспорі на церковних богослужіннях або навіть за інших нагод часто співали таку молитву:
Боже, вислухай благання,/ Нищить неволя наш край,/ В єдності сила народу,/ Боже, нам єдність подай.
Люд у кайданах, край у руїні,/ Навіть молитись ворог не дасть. /Боже великий, дай Україні/ Силу і славу, волю і власть.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Наші діти! Наше майбутнє! – Подаруй захиснику України свій дарунок!
03.10.2015
Одного чудового недільного дня ми як завжди завітали в шпиталь, щоб відвідати наших Захисників і,.. зустріли щиру Україночку.
Анастасії, вісім років, приїхала вона з батьками із Полтавської області щоб відвідати поранених та передати кошти на їхнє лікування, які вона сама і заробляє, а також роздати подарунки захисникам які сама і робить.
Настя дуже світла і щира дитина, вирішила самотужки, у свій спосіб, долучитись до допомоги пораненим. Ідея в неї проста - плете браслети і сама їх продає на базарі, таким чином заробляє кошти для поранених наших Захисників.
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Аборт - доказ існування диявола
03.10.2015
Коли чуєш різноманітні аргументи на захист абортів, мовляв, це право жінки – вирішувати, чи народжувати свою дитину, чи ні, право жінки розпоряджатися власним тілом і т. д.; врешті, вислови на кшталт: «Плід у лоні матері не є людиною, це – згусток клітин або тваринний організм», поступово приходиш до висновку, що людина сама до цього не могла додуматися. Це ж крайнє безумство – вбивати власних дітей, знищуючи цим самим себе у них, обриваючи продовження свого життя у своїх дітях і таким чином чинячи своє існування неплідним та позбавленим сенсу, та ще й при цьому захищати це самознищення як своє право, чи навіть зараховувати його до «прав людини»!
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
