Пам"ятаємо Героїв Небесної сотні
20.02.2018
20 лютого - День пам"яті Героїв Небесної Сотні. Четверті роковини трагічних подій на Майдані Незалежності у Києві. За час Революції
Гідності понад сто смертей. Потерпілих близько двох з половиною тисяч.
В храмі на Аскольдовій могилі молилися за душі усіх невинно убієнних. Парох от. Ігор Онишкевич провів молебень біля Будинку офіцерів у Кріпосному провулку. Молитвою вшанували память загиблих Героїв небесної сотні, які зустріли там смерть. "Цього року поставлений Хрест, але , видно, нема кому забрати телефонну будку звідти" - каже отець Ігор. - "Дякую парафіянам і перехожим, котрі зупинились на молитву. Пам"ятаймо їх та молімося за мир в Україні"
Ілля для Оранти
Збереження невинності
18.02.2018
Божий замисел передбачає любов чоловіка та жінки в шлюбі, а шлюб – це тільки те, що Господь благословив, тоді він на все життя.
Щоб укладання шлюбу було можливим, Господь створив чоловіка та жінку таким, щоб прагнули мати сім’ю та любили дітей. Тільки зауважте, як триває любов. Господь створив Адама та Єву. Віг дуже любить усіх людей, багатьом дає змогу вступити в шлюб.
Усі ми повинні любити Бога та Його дари, з-поміж яких часто бувають діти. Дитину ми повинні любити ще до зачаття, а тим більше після нього. Отож, як малесеньке дитя любить Бог, його мають любити батьки та інші люди. А потім батьки, виховуючи маля, учать його любити Господа та інших людей, націлюють шанувати святість шлюбу. Згодом правильно вихована дитина, стаючи дорослим, свідомо вирішує, чи жертвувати собою для Царства Божого без шлюбу, чи створювати сім’ю.
Щоб уступити в шлюб, дівчина повинна зустріти свою половинку, так само, як і юнак. Це пов’язано з коханням. Але навіть коли люди зустрінуться, вони повинні розуміти, що одне одного не досить для укладання шлюбу. Для цього варто перебувати в Бозі, шукати Його благословення. Юнак та дівчина повинні любити Господа, бути Йому вдячними, що створив її/його майбутнє подружжя. А Бог їх також любить. Зрештою, ті, хто любить один одного, разом із Господом беруть участь у створенні нових людей.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Світлої пам’яті єпископа Йоана Малаховського та митрополита Фелипа Феліціяна Володковича
16.02.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душ єпископа Йоана Малаховського та митрополита Фелипа Феліціяна Володковича,
пам’ять про яких, вшановується 12 лютого. До наших часів, на жаль збереглося дуже мало біографічної інформації про життя та душпастирство цих духовних осіб.
Відомо, що Йоан Малаховський був єпископом Руської Унійної Церкви, з 1671 року став єпископом Перемиським, Самбірським і Сяноцьким, а з 1691 року став ще й єпископом Холмським і Белзьким. Богословську освіту здобував у Грецькій колегії святого Атанасія у Римі, де навчався впродовж 1664-1665 років. Навесні, 1671 року - висвячений на єпископа Перемиського, а у 1691 році був переведений на катедру Холмської єпархії. Також Йоан Малаховський був архимандритом Жидичинським. Помер у 1693 році.
Що ж стосується, митрополита Филипа Володковича, то він народився 6 червня 1698 року в сім’ї білоруського шляхтича Домініка Алоїзія Володковича та дочки мінського гродського писаря Терези Янішевської. Крім Филипа, в сім’ї виховувалися ще четверо його братів.
Усвідомивши своє духовне покликання Филип став монахом-василіянином та почав проповідувати у різних християнських храмах. Через деякий час був призначений архімандритом у Дубному, Дермані. У 1730 році Филип Володкович - призначений єпископом Холмським і Белзьким, а вже після вступу на посаду Холмського єпископа сприяв коронації ікони Холмської Богородиці. Далі став єпископом-коад’ютором Київського митрополита Флоріяна Гребницького (1753), та його наступником (1762). На протязі 1756-1758 років Володкович був ще й адміністратором Володимирської єпархії.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«ТЕ, ЩО СТАЛОСЬ МЕНІ, ВИЙШЛО БІЛЬШЕ НА УСПІХ ЄВАНГЕЛІЇ...»
14.02.2018
У Церкві є люди, наділені особливим духовним даром – здатністю нести духовне служіння в Тілі Христовому,
служити і впливати на життя інших людей, наставляючи їх і приводячи їх до спасіння. Сам Дух Святий неначе викшталтовує цей дар всередині таких людей, наділяючи їх прагненням до пізнання Бога, зміцнюючи їхню волю неухильно йти обраним шляхом, долаючи труднощі і перешкоди, даючи їм відчуття високої мети і щомиті мотивуючи їх через мрії, радісні переживання, відчуття доцільності всіх докладених зусиль.
Такий шлях пройшли наші парафіяни – новопосталі магістри релігійних наук УКУ Любов Михайлюк, Ірина Макар та Ірина Жукова.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Великий Піст
14.02.2018
Що таке Великий Піст? Це 40 днів перед Великоднем, утримання від їжі. Але чому 40? Піст – це утримання не тільки від їжі, а й від зла та диявола. А диявол спокушав Ісуса 40 днів і 40 ночей. Це підтверджує Євангеліє від Матвія. Він пише: «Потому Ісус був поведений Духом в пустиню, щоб диявол Його спокушав. І постив він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: «Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!» А Він відповів і промовив: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих». Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, та й каже Йому: «Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: «Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги». Ісус відказав йому: «Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!» Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує йому всі царства світу та їхнюю славу, та й каже до Нього: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!» Тоді каже до нього Ісус: «Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.»
Гавриїл Коленда – Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі
12.02.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Гавриїла Коленди – єпископа та предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, пам’ять якого вшановується 11 лютого.
Доля цього зверхника греко-католицької церкви була непростою й деякими рисами нагадувала долю його попередників. Владика з найвищою для того часу богословською і філософською освітою, на отримання якої в кращих європейських університетах було покладено довгих чотирнадцять років навчання, архімандрит Березвецького, Ліщинського та Тороканського монастирів, архієпарх Полоцької, Вітебської й Мстиславської церковних кафедр, Гавриїл Коленда ще за життя свого попередника митрополита Селяви став фактичним керівником з'єднаної з Римом церкви.
Хоч за своє майже двадцятирічне перебування на митрополичій кафедрі він так і не побачив своїми очима Києва, але під його проводом греко-католицька церква не тільки не припинила свого існування у роки Хмельниччини та Руїни, а, навпаки, навіть зміцнила свої позиції, особливо на Правобережній Україні. За заслуги перед греко-католицькою церквою Коленда в поважному генеалогічному збірнику отримав від своїх сучасників лаконічну, але красномовну характеристику: «Святой унії пастир достойний і старанний», а вдячні ченці-василіани XX ст. вирішили, що своїми подвигами Гавриїл Коленда заслужив гідність стати поруч митрополита Іпатія Потія.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
