Святий Андрей Критський
25.02.2009
Святий Андрей Критський та Свята Марія Єгипетська
Святий Андрей Критський (7 століття) - християнський святий, богосолов та гимнотворець часів Візантії, родом зі Сирії. Був архієпископом міста Гортіна на грецькому острові Кріт.
Святитель Андрей, архиєпископ Критський, народився в місті Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він почав говорити. З того часу юнак почав посилено вивчати Святе Писання і Богословські науки.
Чотирнадцятилітнім він віддалився до Єрусалиму і там прийняв постриження в обителі преподобного Савви Освяченого. Святий Андрій проводив строге, цнотливе життя, був покірливий, стриманий, так що всі дивувалися з його чесноти і розуму. У 680 році містоблюститель Єрусалимської патріаршої катедри Теодор включив архідиякона Андрія в число представників Святого Міста на IV Вселенському Соборі. За правління імператора Юстиніана II (685-695) святий Андрій був рукопокладений на архієпископа міста Гортіни на острові Кріт. На новому місці він проявив себе як істинний світильник Церкви, великий ієрарх - Богослов, вчитель і гимнотворець.
Пам'ять - 17 липня (Св. Андрея, архиєп. Критського. Преп. Марти, матері св. Симеона Дивногорця. Бл. свящмуч. Павла (Гойдича))
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Дивовижна поїздка в Карпати
24.02.2009
Враження від проведення відпочинку в Карпатах є позитивним. Чисте повітря, друзі, сміх, катання на лижах: все це відрізняється від нашої столиці, де завжди гази машин, гамір, асфальтова дорога та інше .Я задоволений, що наша громада на Аскольдовій Могилі дає мені шанс відпочивати в Карпатах і насолоджуватися цим раєм , який я побачив там: у Карпатах я перший раз став на лижі завдяки моїм друзям, які мені допомогли і навчили спускатися на лижах. Я за це їм дуже вдячний. У Карпатах мені сподобалися колективні співи, похід до церкви та інше. Кожного вечора ми молилися на вервечці, та грали в ігри: шашки, шахи та інші. Мені сподобалося відпочивати в Карпатах зі своїми друзями, по церковному кажучи, зі своїми братами. Ось мої враження про гарний відпочинок у Карпатах.
З великою вдячністю, Ігор Качур, спеціально для «Оранти»
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/А віру не вбили...
23.02.2009
"З нами Бог", - казали німці й розтрощували голівки неповинних дітей. "Ми - християни", - запевняли російські солдати і розпинали українських священиків на стінах Бригідок. Останні вмирали гідно. Лише тихо шепотіли молитву...
Лютий 2009-го. У церквах Західної України дзвони б'ють. 102 роки тому народився архиєпископ катакомбної церкви Володимир Стернюк, а ще минає 117 літ з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого, який став Главою УГКЦ у 1944-му, по смерті Андрея Шептицького.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Католицький Народний Катехизм
21.02.2009
ВІРА
Християнська віра
Вірити - значить уважати щось, що стверджує достойний віри свідок, за правду. Напр., якийсь місіонер з Європи розповідає людям, які живуть на екваторі, що в його вітчизні вода взимку твердне, так що слон може ходити по річці. Слухачі вважають почуте майже неможливим, бо ніколи нічого подібного не бачили ані не можуть собі цього уявити, але, знаючи місіонера як людину праведну І правдиву, вірять йому. Багато світських наук опираються лише на віру: географія, історія, природничі науки. На вірі грунтуються і судові вироки. Учні вірять учителеві, суддя - свідкам. Так є із правдами християнської релігії. Тут віра є конечна, і віру цю називаємо християнською вірою.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
2 березня 2009 року - початок Великого посту
17.02.2009
Уже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день жидівської Пасхи днем поминання Христових мук і смерті. Роковини Христової смерті були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 - к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 - к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежувався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхальним, а таки самою Пасхою.
У ІІІ столітті передпасхальний піст у деяких Церквах триває цілий тиждень. Це той час, який сьогодні звемо Страсним тижнем. При кінці ІІІ століття Великий піст уже сягає 40 днів. Від IV віку маємо перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст. Перше свідчення дає нам Нікейський Собор, котрий каже, щоб помісні собори відбувалися "один перед Чотиридесятницею , щоб після усунення всякого неладу чистий дар приносився Богові, а другий під осінній час" (Правило 5).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Про рід і дитинство головнокомандувача УПА Романа Шухевича
17.02.2009
Якось Ромек, як інколи кликали його друзі, грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку Дора. Інструмент привезли на возі від однієї свідомої родини до будинку «Просвіти». Коли ж фортепіано треба було повертати господарям, «Турам» стало шкода перевозити його на возі, тому хлопці підняли інструмент разом з кріслом, у якому сидів Шухевич, та й понесли їх через усе містечко. Роман увесь час грав, і цю історію довго переповідали місцеві жителі.
«Тишковецькі Шухевичі»
Великий рід Шухевичів упродовж кількох поколінь збагачував Україну священиками, науковцями, митцями, юристами та військовими. Найдавніші згадки про рід сягають XVIII-XIX століть. Зокрема, розповідається про отця Миколу Шухевича, який був священиком у селі Раківці над Дністром. Миколин син Йосип, прадід Романа Шухевича, був парохом у селі Тишківці Городенківського повіту. Від нього починається «тишковецька лінія» родини Шухевичів, бо є ще й «олієвська лінія» (від села Олієв, де священиком був брат Йосипа Шухевича).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
