«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
09.08.2014
На черзі, мабуть, найцікавіший розділ, адже мова далі – про християнський вимір сміху: як і чому сміються, а може, якраз і не сміються християни. Розглядати будемо роль «сміху» та «гумору» у християнській культурі у період її «перед-історії» (час Старого Завіту) та періоді становлення і формування (від народження Христа і аж до часів Середньовіччя). Цікаво, що смисл та функціональне призначення визначених понять змінювались та трансформувались. Отож, вашій увазі – прослідкувати зміни у канонах сміху , котрі далі буде окреслено. Приємного вам прочитання та мудрих висновків!
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ
08.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.3 Смерть і життя – їхня співвідносність у гуморі
Поряд з уявленнями про симпозіум як місце святкування, піднесення та відновлення духу, є також сприйняття симпозіумів у їхньому трагізмі, з його натяками на смерть. Тож далі ми розглянемо трагізм та інфантильність сміху через призму симпозіумних святкувань. Вони були пов’язані зі смертю: саме на симпозіумах сміх проявляв властивості фармакону – сміх може вбивати. Він набирає гранично допустимих норм, бо симпозіуми дають йому таку можливість.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Павучі сіті (8 серпня)
08.08.2014
Спостерігаючи кілька днів поспіль за летом мушви, павук помітив, що здебільшого вона хмарами висить над виноградником.
- Тепер мушві буде непереливки! – посміхався павук і повз у гору по лозі.
Він приплів міцну сіть до одного з найбільших духмяних грон, а сам сховався в заглибині між прохолодними виноградинами. Зі свого сховку хитрий розбійник тишком нишком нападав на безтурботних мушок, і цей підступ минався йому.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІ
07.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.2 Симпозіум – як прототип божественних бенкетів
Тепер ми закцентуємо нашу увагу на визначальній ролі сміху на симпозіумах – з огляду на такі його характеристики, як певною мірою протокольність, етика сміху та психологія. Річ у тім, що на бенкетах сміх мав свою специфіку. Характеризуючи поняття «сміятися», бачимо несумірність, неузгодження, котрі вражають око профана[1]. Багато архаїчних та класичних мислителів сприймали симпозіум як спектр ідей, котрі бувають від напівблаженного щастя аж до страху перед жорстокою деструктивною силою.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Десять цікавих тез про те, як проголошують святих у Католицькій Церкві
У липні 2017 року Папа Франциск увів такий спосіб беатифікації, як «ісповідництво віри», тобто блаженні, які постраждали за віру, можуть бути проголошені ісповідниками віри. Але насамперед така особа повинна втішатися славою святості (громада вірних повинна знати день її смерті, мають бути видані книги про цю особу, свідчення про отримані ласки за її посередництвом). Тоді громада подає запит єпископові і він повинен чувати над цим процесом. Єпископ, розваживши, номінує постулятора, який збирає документи, свідчення людей, консультується із Синодом, запитує думку Рима. Крім того, єпископ номінує трибунал, історичну комісію, богословів-цензорів.
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина V
06.08.2014
Після ознайомлення з першою частиною теоретичних роздумів про феномени гумору, сміху та комічного, ми перейдемо до ознайомлення із місцем та поняття сміху та дотичних феноменів у давньогрецькій культурі. Дана частина є сконцентрована на таких поняттях, як: іронія, сатира, гумор, насміх. Особливо цікавими є постаті богів, котрі сміються, але зовсім не так, як би (з погляду християнства) мали сміятись боги. Отож, приємного вам прочитання та мудрих висновків
.200.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.



