«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
09.08.2014
На черзі, мабуть, найцікавіший розділ, адже мова далі – про християнський вимір сміху: як і чому сміються, а може, якраз і не сміються християни. Розглядати будемо роль «сміху» та «гумору» у християнській культурі у період її «перед-історії» (час Старого Завіту) та періоді становлення і формування (від народження Христа і аж до часів Середньовіччя). Цікаво, що смисл та функціональне призначення визначених понять змінювались та трансформувались. Отож, вашій увазі – прослідкувати зміни у канонах сміху , котрі далі буде окреслено. Приємного вам прочитання та мудрих висновків!
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ
08.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.3 Смерть і життя – їхня співвідносність у гуморі
Поряд з уявленнями про симпозіум як місце святкування, піднесення та відновлення духу, є також сприйняття симпозіумів у їхньому трагізмі, з його натяками на смерть. Тож далі ми розглянемо трагізм та інфантильність сміху через призму симпозіумних святкувань. Вони були пов’язані зі смертю: саме на симпозіумах сміх проявляв властивості фармакону – сміх може вбивати. Він набирає гранично допустимих норм, бо симпозіуми дають йому таку можливість.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Євхаристійне чудо в Сокулці: гостія є серцевою тканиною вмираючої людини
27.09.2017
Лабораторні аналізи підтвердили, що структура волокон серцевого м’язу та структура хліба переплітаються у спосіб, який неможливо відтворити людськими засобами.
Щодня на вівтарях католицьких храмів усього світу відбувається найбільше можливе чудо: перетворення хліба і вина на справжнє Тіло і Кров Христа.
Однак, коли ми приймаємо Причастя, ми можемо торкнутись його істинної природи лише нашою вірою, бо наші сенсори сприймають лише хліб і вино, які фізично не змінюються під час освячення.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Воздвиження Чесного Хреста Господнього
27.09.2017
Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних празників, але, як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення празника, покриті серпанком різних легенд і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди.
Треба завважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, цебто осібний урочистий обряд почитання і прославлення св. Хреста.
Щастя і любов (7 серпня)
07.08.2014
- Куди іде Любов? – спитало маленьке Щастя у Батька.
- Умирає, відповів батько. – Люди, сину, не бережуть того, що мають. Вони просто не вміють любити!
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Хресні батьки і все про них
25.09.2017
В перші часи християнства, людина, котра бажала стати християнином і вступити в церковну спільноту, заявляла про цей намір настоятелю Церкви. Хтось з вірних цієї громади представляв таку людину перед Церквою і настоятелем. Таким чином, він ставав поручителем цієї людини. Зараз таких поручителей називають хресними батьками або кумами, в Требниках їх названо восприємниками. Слово «кум» походить з латинської, а в нас прийнялося як «хресні батьки». Воно означає лише сполучник «з», тобто тих, хто є з похресником. Місія поручителя полягала в тому, що він свідчив перед всією громадою, що його підопічний є людиною відповідальною і гідний бути християнином.
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
