Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках
25.11.2020
Частина 2
ВІЙСЬКОВІ СВЯЩЕНИКИ
АРМІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Історія українського військового духовенства – окрема тема, яка потребує детального та глибокого дослідження. Однак поряд з офіцерами слід хоча б коротко згадати про польових православних священиків, які боролися та героїчно вмирали у складі частин Армії УНР.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/У пам’ять про батька
24.11.2020
Тато народився 27 жовтня 1965 року в селі Мала Дівиця, що в Прилуцькому районі. Брав участь у бойових діях в Афганістані, де отримав два поранення.
З початком російської військової агресії проти України пішов добровольцем до батальйону «Айдар» старшим сержантом. Загинув 20 серпня 2014 року.
Я запам'ятала його дуже доброю і світлою людиною, яка намагалася всім допомогти. З будь-якої навіть найскладнішої ситуації він намагався знайти вихід і розв’язати будь-яку проблему.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Не можуть гроші бути цінніші за людське життя» - Глава УГКЦ під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков з Прем’єр-міністром України
20.11.2020
Необхідно розуміти, що не можна мати фізичного здоров’я без духовного. Всіляко підтримую пропозицію Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Епіфанія створити робочу групу, яка б опрацьовувала питання, що стосуються карантинних нововведень для релігійних спільнот. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, що відбулася сьогодні, 20 листопада 2020 року.
Пам’яті мого батька
20.11.2020
Мій батько, Віталій Вікторович Лавренчук був офіцером, полковником. Народився у місті Грозному (Російська Федерація), оскільки дідусь теж був військовим і служив там де його призначали.
Згодом родина тата переїхала в Україну. У віці 17 років тато почав кар’єру військового, пішов слідами дідуся, вступив до військового училища в Кам'янець-Подільському.
У свої 24 роки він одружився, а через три роки у батька і моєї мами народилася я. Він був найдбайливішим татом у світі. Згодом, а точніше через 10 років народився мій молодший брат.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Духовна велич та військова звитяга у боротьбі за незалежну соборну Україну в 1917–1921 роках
20.11.2020
Частина 1
Командувачі армії УНР
У боротьбі за соборну Україну
АВРАМЕНКО Никифор Антонович (22.02.1893–21.09.1973). Український військовослужбовець. Сотник Армії Української Держави (1918 р.) і Армії УНР.
Народився у місті Верхньодніпровськ (тепер це місто Дніпропетровської обл.) у межах тодішнього Московського царства. Від 1911 р. перебував на службі у московському війську. У його складі брав участь у Першій Світовій війні 1914-1918 років. Закінчив Миколаївське інженерне училище (Петроград, 1916 р.). Отримав звання капітана (1917 р.).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Виклики, про які знаємо, але яких до кінця не усвідомлюємо
19.11.2020
Починаючи з квітня 2017 року, два інститути УКУ уже вчетверте спільно проводять молодіжний Круглий стіл. Головними спонуками для цих заходів завжди є певні місії, серед яких:
1. Дати слово саме молодим людям, щоб вони без втручання старших пробували формулювати свою позицію. Адже голос молоді слабо пробивається в умовах, коли домінують досвідчені старші політики.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
