«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина Х
11.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.2.2. Можливе вирішення проблеми у Біблії, Апокрифі від Юди та аскетичному трактуванні
Вартує уваги і той факт, що про сміх Христа є згадка у неканонічній християнській традиції – в «Євангелії від Юди». Дане джерело не є таким, щоб на нього посилатись, бо Христос згідно тексту Юди є дещо іншим, порівняно з канонічною християнською традицією (як говорить Святе Письмо).
Розглядаючи питання апокрифу, побачимо, що даний текст має багато натяків на гностицизм, через що декотрі дослідники трактують «Євангеліє від Юди» як відверто антихристиянський твір (адже гностична течія засуджується Церквою).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина ІХ
10.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.2.1. Варіативність позицій стосовно сміху/не-сміху Христа
Один з варіантів тлумачення сміху – сміх як спосіб звільнення від несвободи. У Богочоловіка Христа не було «зайвої» енергії, котра би мала бути звільнена. Саме тому, Христос не міг сміятись, - вважає С. Аверінцев. Сміх на його думку є подією динамічною – одночасним рухом розуму і нервових мускулів. Він говорить про сміх як неймовірної сили динаміку, наводячи за приклад метафору «вибух сміху»[1]. С. Аверінцев пояснює сміх як феномен, для творення котрого потрібні духовний та фізичний аспекти єства. Тому сміх є переходом, котрий веде до звільнення.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІІ
09.08.2014
На черзі, мабуть, найцікавіший розділ, адже мова далі – про християнський вимір сміху: як і чому сміються, а може, якраз і не сміються християни. Розглядати будемо роль «сміху» та «гумору» у християнській культурі у період її «перед-історії» (час Старого Завіту) та періоді становлення і формування (від народження Христа і аж до часів Середньовіччя). Цікаво, що смисл та функціональне призначення визначених понять змінювались та трансформувались. Отож, вашій увазі – прослідкувати зміни у канонах сміху , котрі далі буде окреслено. Приємного вам прочитання та мудрих висновків!
«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІІ
08.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.3 Смерть і життя – їхня співвідносність у гуморі
Поряд з уявленнями про симпозіум як місце святкування, піднесення та відновлення духу, є також сприйняття симпозіумів у їхньому трагізмі, з його натяками на смерть. Тож далі ми розглянемо трагізм та інфантильність сміху через призму симпозіумних святкувань. Вони були пов’язані зі смертю: саме на симпозіумах сміх проявляв властивості фармакону – сміх може вбивати. Він набирає гранично допустимих норм, бо симпозіуми дають йому таку можливість.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Павучі сіті (8 серпня)
08.08.2014
Спостерігаючи кілька днів поспіль за летом мушви, павук помітив, що здебільшого вона хмарами висить над виноградником.
- Тепер мушві буде непереливки! – посміхався павук і повз у гору по лозі.
Він приплів міцну сіть до одного з найбільших духмяних грон, а сам сховався в заглибині між прохолодними виноградинами. Зі свого сховку хитрий розбійник тишком нишком нападав на безтурботних мушок, і цей підступ минався йому.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Феномен гумору та сміху в культурно-релігійному контексті» - частина VІ
07.08.2014
Розділ ІІ. Феномен сміху та гумору у культурно-релігійному контексті.
2.1.2 Симпозіум – як прототип божественних бенкетів
Тепер ми закцентуємо нашу увагу на визначальній ролі сміху на симпозіумах – з огляду на такі його характеристики, як певною мірою протокольність, етика сміху та психологія. Річ у тім, що на бенкетах сміх мав свою специфіку. Характеризуючи поняття «сміятися», бачимо несумірність, неузгодження, котрі вражають око профана[1]. Багато архаїчних та класичних мислителів сприймали симпозіум як спектр ідей, котрі бувають від напівблаженного щастя аж до страху перед жорстокою деструктивною силою.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
