«Сьогодні Господь стукає до дверей нашого дому і допомагає нам зрозуміти, ким ми є», – Блаженніший Святослав у неділю Закхея
15.02.2021
Сьогодні Бог звертається до кожного з нас на ім'я. Дай Боже, щоб кожен із нас пережив отой момент «сьогодні» і зустрівся своїм поглядом з нашим Христом, який дивиться на нас, щоб нас віднайти. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у неділю Закхея.
«У сьогоднішньому євангельському читанні ми бачимо Бога, який іде, щоб шукати загублену людину. Образ Бога, який шукає за людиною, що загубилася, відкриває нам зміст слова "спасіння"», – зазначив Предстоятель УГКЦ.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Сімейні цінності не є цінностями лише якоїсь релігії. Це – загальнолюдські цінності, і їх потрібно навчати», – Глава УГКЦ до міністра освіти
14.02.2021
Цінності, які обстоює Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій, зокрема сімейні, не є цінностями лише певної релігії. Це – загальнолюдські цінності. Ми належимо до різних конфесій, до різних Церков і релігій, але, коли йдеться про захист сімейних цінностей, ми, християни, юдеї, мусульмани, є абсолютно єдиними. Бо розуміємо цінність людського життя і цінність дару бути чоловіком чи жінкою. На цьому наголосив Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, на зустрічі релігійних діячів з п. Сергієм Шкарлетом, міністром освіти і науки України, яка відбулася 11 лютого 2021 року в приміщенні Міносвіти.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-11
13.02.2021
РОЗДІЛ X БІОГРАФІЯ Й БІБЛІОГРАФІЯ ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА
Рідко яка постать церковної історії 17-го сторіччя стала предметом такої багатої й різнородної літератури, як особа Йосафата Кунцевича. Та це, зрештою, і не дивно, бо Йосафат Кунцевич із різних титулів був і певно буде предметом зацікавлення, дослідів, студій і дискусій збоку різних людей, і прихильників, і противників.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Пам’яті Ольги Басараб
13.02.2021
У малій військовій каплиці Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього парох громади о. Ігор Онишкевич і сотрудник о. Олексій Геник з вірними панахидою молились за упокій вірної Богові і Україні раби Божої Ольги.
Історична довідка
Ольга Левицька в одружені Басараб народилася 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя , Рогатинський район, Івано-Франківська областьв родині відомого громадського діяча о. Михайла і Савини (з дому Стрільбицької) Левицьких. Вона мала старшу сестру Іванну та молодшого брата Северина. Северин Михайлович Левицький (пластовий псевдонім — Сірий Лев) — (6 вересня 1890, с. Щуровичі, Бродський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 30 січня 1962, Баффало, США) — український пластовий та громадський діяч, перший Начальний Пластун. Рідний брат Ольги Басараб.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Символ віри»: значення події Воскресіння Ісуса Христа для віруючої людини
10.02.2021
У 38-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над п’ятим членом «Символу віри»: «І воскрес у третій день, згідно з Писанням». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку шляхами віри апостолів, учителів Церкви, – шляхами нікейсько-царгородського «Символу віри». Сьогодні я запрошую вас роздумати над п’ятим членом «Символу віри», який так урочисто, мало не радісним співом, каже нам про те, що Христос воскрес у третій день, згідно з Писанням.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Леся Українка як євроінтегратор України. Неймовірна ерудиція та знання культури Західної Європи
09.02.2021
Про Лесю Українку (1871–1913) в нас написано й говорено багато. До 150-річного ювілею ще чимало до цього додасться. Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм…
Прохолодне ставлення до Росії
Щоправда, чомусь не дуже звертається увага на неймовірну ерудицію Лесі Українки, на її прекрасне знання європейської (власне, західноєвропейської) культури, яка й мала вплив на письменницю. І це при тому, що народилася Леся на теренах Російської імперії, де переважно й жила. Однак до російської культури, загалом до російського життя ставилася вона, скажімо так, без ентузіазму. Зокрема, це бачимо в її драматичній поемі «Бояриня».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/