Оповідання про злого вовка (29 березня)
28.03.2013
Трилітній Олександр:
- Розкажи мені про злого вовка.
Десятилітня Оксана:
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Струни челлі
28.03.2013
Я сьогодні ніяк не змогла настроїти інструменту. Всі мої намагання хоч якось зарадити справі, довготривалі старання підтягнути струни не увінчалися успіхом. І то вже не лише один кілочок, а й другий був таким неслухняним: щоразу, коли його підтягувала так і вислизав з-під пальців. Я була безпорадною і просто безсилою що-небудь змінити. Струни видавали такий спотворений звук, наче жалілися мені чи то на мене. Та все ще все мало бути попереду.
Не сперечаймося про те, хто більше завинив
28.03.2013
Про минуле, зокрема, оте жорстоке й довговічне, можна міркувати по-різному: тямкувати про власні кривди, леліяти мрії про помсту, плекати біль і культивувати ненависть до переслідувачів. Можна також – а це далебі важче – переступити крейдове коло взаємної недовіри й ворожості, щоб створити інше майбутнє в ім’я порозуміння й примирення.
Де сходяться небо із землею (28 березня)
27.03.2013
У старовинній книзі з бібліотеки монастиря два монахи прочитали, що на краю світу є таке місце, де сходяться небо з землею. І ось вони вирішили відшукати його, пообіцявши, що не повернуться доти, доки не знайдуть.
Мандруючи по світу, вони наражалися на безліч небезпек, витримували спеку і холод, терпіли страшні злигодні, які часто супроводжують паломництво. Долали тисячі перешкод, які спроможні були відвернути людину від її мети. Та все-таки монахи витримали.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Троянда (27 березня)
26.03.2013
Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих - завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Є проблема: від понеділка до суботи жити тим, чим люди наповнюються в церкві в неділю
26.03.2013
Нещодавно Архиєпископ Любомир (Гузар) відзначив 80-літній ювілей. З цієї нагоди (неважливо — напередодні дати чи після) хотілося з ним говорити про живу віру і любов — те, на що він найбільше звертав нашу увагу впродовж десяти років свого патріаршого служіння. Звертає і тепер.
Зрештою, владика володіє харизмою любові, у чому багато хто сам переконався. А, як відомо, любов і жива віра притягують.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
