Католицький Народний Катехизм
17.01.2009
ВІРА
Пізнання Бога
Пізнання Бога - це пізнання Його ознак і досконалостей, пізнання Його справ, Його волі, визначених Ним засобів ласки і т. д. "Ростіть у пізнаванні Бога," - каже Апостол (І Кор. 1, 10). На землі пізнаємо Бога неясно, наче в невиразнім дзеркалі; лише після смерті пізнаємо Його докладно (І Кор. 13, 12).
Досконало пізнаємо Бога в небі.
Досконале пізнання Бога в небі є суттю щастя Ангелів і Святих. Пізнання Бога є їх поживою, і саме це мав на увазі Архангел Рафаїл, кажучи до Товії: "Я уживаю корму невидимого і напою, якого люди не можуть оглядати" (Тов. 12, 19). А Ісус Христос говорить: "Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і Того, що Ти післав, Ісуса Христа" (Йоан 17, 3). Пізнання Бога святими в небі не є таким самим, як те, яке ми на землі можемо осягнути. Блаженні в небі пізнають Бога безпосередньо, бо оглядають Його "віч-на-віч", а ми можемо Його пізнати лише через Його твори і об'явлення. Тут різниця така сама, як між тим, хто на карті оглядає якісь краї, і тим, хто подорожує по цих краях і докладно їх бачить. У першому випадку пізнання опосередковане, недосконале, а в другому - безпосереднє, досконале. Ангели "повсякчас бачать лице Вітця мого небесного" (Мат. 18, 10), говорить Ісус Христос. Лице Бога оглядають і Святі, бо вони є рівні Ангелам (Лук. 20, 36).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
«Хто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає» - (Євангелія від Матея)
17.01.2009
Парафіяльна служба милосердя церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, разом з друзями з Америки - паном Еріком та його командою. відвідали сьогодні інтернат для неповносправних дітей у селі Потіївка, Житомирської області.
У часі канікул у інтернаті залишилось 13-ро дітей повних сиріт, яким немає куди і до кого поїхати у ці величні свята. Наш візит для цих дітей став великою подією і святом у цей Богом даний час. Для нас також дуже важливо було зустрітися з цими дітками і подарувати їм свою увагу, спілкування і, звісно, дарунки.
Газета «ОРАНТА», Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Для мене особисто істина, це віра у Всевишнього»
17.01.2009
Василь Бартків: «Для мене особисто істина, це віра у Всевишнього»
Відомий політик Василь Бартків офірував свої власні кошти на написання Ікони Гошівської Богородиці, - третього чудотворного образу у церкві св. Миколая на Аскольдовій могилі. На прохання про інтерв`ю Василь Бартків заявив, що не хотів би афішувати свою участь у цій справі, робити на цьому якусь рекламу.
Пане Василю, розкажіть, будь-ласка, про Ваш особистий внесок у цю справу
Взагалі такі речі, дії, що стосуються духовного покликання, я і сам би не став і не рекомендую нікому рекламувати. Це поклик душі. Мені приємно, що зараз тут у Києві знаходитиметься частинка святої гори з Гошева у вигляді образу Гошівської Богородиці. Звісно це приємно і мені, і парафіянам церкви св. Миколая.
Вас можна назвати парафіянином церкви св. Миколая?
Гадаю, що так. Я відвідую цю церкву. На жаль, не часто, визнаю, що не так часто, як годилося. Але відвідую.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Копія Чудотворної ікони Гошівської Богородиці на Аскольдовій Могилі
17.01.2009
Христос народився!
Славімо його!
У часі величного свята Різдва Господнього, родина Василя та Яни Бартків із села Росточки поблизу Гошева, Долинського району, стали фундаторами копії ікони Гошівської Богородиці для церкви св. Миколая на Аскольдовій Могилі. Ця подія звершилася 11 січня 2009 року Божого на Божественній Архієрейській літургії, яку провадив владика Софрон Мудрий. Він і освятив точну копію ікони для парафії св. Миколая Чудотворця.
Ця копія була написана художницею Русланою зі Львова, за сприяння і благословення ігумена Василіанської обителі о. Дем‘яна. Ігумен сприяв у тому, щоб ця подія передання копії Богородиці стала можливою. А сама копія чудотворної ікони від тепер назавжди перебувала на Київських горах.
Група паломників з Києва за благословення владики Богдана (Дзюраха), разом зі своїм священиком о. Ігорем вирушили в дорогу щоб отримати цей великий дарунок. Паломники були гостинно прийняті родиною Івана та Ірини Корпан у Долині. Також паломники побували у селі Старий Угрин де відвідали музей Степана Бандери та його родини. Побували у церкві де молився отець Андрій, батько Степана Бандери. Переночувавши у Долині, зранку паломники вирушили на святу літургію на Ясну Гору, де у молитві просили Божого благословення для України.
Владика Софрон Мудрий після закінчення літургії освятив копію ікони і поблагословив усіх вірних. Усі могли приложитися до ікони, помолитися до неї. І вже пізніше, стараннями Ганцяк-Каськів, ікона була автомобілем доставлена до церкви св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі у Києві, а паломники поїздом повернулись до дому.
Матеріал Іллі «Оранта»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Вертеп очима дітей
17.01.2009
Полинули ніжні дзвони
Попід небесами
Опустились херувими
Й встали поміж нами.
7 січня, саме у день Різдва Христового, після Божественної Літургії у церкві Святого Миколая, що на Аскольдовій могилі, парафіяни мали змогу втішатись дитячим вертепом, який організувала Тетяна Ляшенко. У вертепі брало участь 12 учасників. Після першого виступу, усі вони були захоплені хорошим початком і з чудовим різдвяним настроєм вирушили у дорогу. Дорога простяглася не тільки у просторі, але і у часі. Вона тривала два дні .
Перед дітьми з парафіяльного вертепу радо відкривали двері парафіяни громади Святого Миколая, настоятель церкви отець Ігор Онишкевич, священик Олексій Геник. Особливо відповідальним та трепетним був виступ акторів вертепу перед Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром кардиналом Гузаром та владикою Богданом Дзюрахом.
Кожна людина сприймала вертеп по - різному. Але нам стало цікаво, як же бачать цей вертеп діти і самі учасники різдвяного дійства. Чи було їм цікаво? Що вони відкрили для себе? Як вертеп вплинув на них?
Газета «ОРАНТА», визначні події парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Патріархат для нації
17.01.2009
У цьому році Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) відзначатиме двадцятиріччя легалізації своєї діяльності на українських землях. Нагадаю, що в 1946 році за вказівкою Сталіна у Львові був проведений так званий «об'єднавчий» собор, який ухвалив рішення про приєднання УГКЦ до Московського патріархату. Одразу ж було заарештовано й репресовано 10 єпископів, 1400 священників, 800 монахів і монахинь, що належали до цієї Церкви. Відтак одна із традиційних українських християнських церков стала «катакомбною». Свою місійну діяльність УГКЦ здійснювала нелегально, перебуваючи у підпіллі. Лише в час національного відродження, тобто в середині 80-х років минулого сторіччя УКГЦ легалізувалася й впродовж останніх двадцяти років діє в Україні відкрито й публічно.
Без сумніву, що з нагоди цієї сумної ювілейної дати УГКЦ в Україні й світі проведе чимало заходів, які розкажуть про одну із страшних трагедій, яку пережила Церква і український народ, перебуваючи під владою Москви і окупаційного комуністичного режиму.
Не стоятиме осторонь цієї дати влада і громадськість. Ще в минулому році Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська обласні ради звернулися до Президента України, Верховної Ради з проханням ініціювати на загальнодержавному рівні процес встановлення історичної справедливості щодо УГКЦ та визнати за нею статус репресованої церкви.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
.jpg)
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
