3 лютого - вшановується пам’ять єпископа Антоніна Жолкевського
06.02.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за Антоніна Жолкевського – василіянина, єпископа Пінської єпархії Руської Унійної Церкви та архімандрита Лавришівського монастиря.Народився майбутній єпископ на Волині - у Луцьку або його околицях, в сім’ї батька Михайла Жолкевського гербу Любич та матері Анни. З родичівством відкликався до польського короля Яна Собеського, що неабияк сприяло його блискавичній церковній кар'єрі. У молодому віці Антонін вступив до Василіянського Чину, а після складання вічних обітів, та закінчення початкових студій у Віленській єзуїтській колегії, навчався в єзуїтській колегії в Браунсбергу (1684 - 1687), а далі в Колегії Конгрегації Поширення Віри в Римі (1687 - 1690). Навчання в Римі завершив докторатом із філософії.
Потім деякий час перебував біля митрополита Кипріяна Жоховського, а згодом у 1697 році отримав привілей на Пінську єпископську катедру, а на василіянській капітулі 1698 року отримав в управління Лавришівську архимандрію, яку до цього мав новопризначений архієпископ. Полоцький Маркіян Білозор, котрий пізніше скаржився до Конгрегації Поширення Віри, що архимандрію віддали Жолкевському, коли той ще не був висвяченим на єпископа.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Бій під Крутами. Як це було 100 років тому?
03.02.2018
Cічень 1918-го. По залізничній лінії Курськ — Бахмач — Київ у напрямку української столиці просуваються загони більшовиків під орудою Муравйова — радянська Росія ще в грудні розпочала бойові дії проти УНР. У Бахмачі дислокувався український гарнізон — чотири сотні 1-ї Київської юнкерської школи імені Богдана Хмельницького. 26 січня їхній командир Аверкій Гончаренко попросив у Києва допомоги. До Бахмача вирушив новостворений Студентський курінь, що складався з добровольців-студентів і гімназистів старших класів столичних навчальних закладів. Очолив курінь студент Українського народного університету сотник Андрій Омельченко. Гончаренко не втримав Бахмач, відступив. Із київською підмогою і чернігівськими добровольцями він вирішив дати більшовикам бій на станції Крути — 130 кілометрів від Києва.
https://focus.ua/archivist/390004/
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Нариси із життя єпископа Корнилія Пасічного
02.02.2018
На Аскольдовій могилі помолилися за упокій душі Корнилія Пасічного – василіянина, єпископа-емерита Торонтонської єпархії. Усе своє життя він жертовно та самовіддано служив Богові та Церкві, був мудрим душпастирем, за що священнослужителі та миряни, завжди ставилися до нього з великою шаною та повагою.
Владика Корнилій народився у Вінніпезі (Канада) 27 березня 1927 року, в родині Стефана й Анастасії з роду Крук. Народну освіту здобув у Школі святого Миколая (тепер, це Школа Непорочного Серця Марії) у Вінніпезі, а у вересні 1942 року, відчувши покликання до богопосвяченого життя, вступив до монастиря отців василіан у Мондері. Також навчався у василіанському схоластикаті в Мондері та в Гримсбі, Онтаріо (1944-1948), вивчав філософію у Гленкові (США) та богослов’я у Папському григоріанському університеті в Римі. 31 жовтня 1948 року склав довічні обіти, і 5 липня 1953 року, в Римі отримав священичі свячення з рук архиєпископа Івана Бучка.
Здобувши подальші наукові ступені в Канаді, його душпастирське життя стало дуже насиченим. Отець Корнилій викладав філософію василіанським студентам у Мондері, був душпастирем храму в місцевості Краків, тимчасово виконував обов’язки душпастиря в церкві Святого Івана Хрестителя в Оттаві, а також викладав філософію в Оттавському університеті.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Світлої пам’яті Преосвященного владики Івана Прашка
02.02.2018
На Аскольдовій Могилі помолилися за упокій душі Івана Прашка – єпископа УГКЦ та Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра й Павла. За період душпастирства, владика Іван став духовним батьком для тисяч розкиданих Другою світовою війною українців Австралії та Нової Зеландії.Майбутній владика народився 1 травня 1914 року, тобто за три місяці до початку Першої світової війни, в галицькому містечку Збараж, був сином-одинаком у простих міщан Василя та Марії Прашків. Початкову освіту здобував у Збаражі у польській гімназії. Внаслідок того, що переважна кількість учнів була польської національності, хлопець з раннього віку відчув силу дискримінації та глибину принижень, які доводилося зносити українцям на рідній землі.
У тому ж навчальному закладі, юнак мав нагоду приєднатися до Марійського товариства — спільноти, у якій гімназисти могли крім духовних наук, поповнити «білі плями» з історії України, рідної мови, розвинути патріотизм та добре усвідомити своє українське коріння. Цією спілкою опікувався греко-католицький катехит отець Йосиф Кодельський. Як у розмовах з цим духівником, так і під час прощ до Зарваниці Іван Прашко зростав духовно. А вже у 1934 році Іван Прашко став студентом філософського факультету Львівської богословської академії, де слухав лекції отця-ректора і майбутнього багатолітнього в’язня радянських таборів, - патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Вочевидь, уже тоді студенту імпонували погляди викладача, що знайшло своє вираження у їхній співпраці в післявоєнні часи.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Спомин про бій під Крутами
30.01.2018
Ми дуже цікавимося усією інформацією, архівними даними, спогадами очевидців про бій під Крутами. Меморіал пам»яті загиблих та Братська могила крутянців саме у нас, на Аскольдовій могилі. До рук нашого пароха отця Ігоря Онишкевича потрапили ось такі ксерокопії тодішньої преси. Може, ви маєте чим з нами поділитись? Можливо, спільними зусиллями на Аскольдовій могилі відкриємо постійно діючу експозицію, яка б нагадувала про події 1918 року. Алею Героїв Крут ми вже спільними зусиллями посадили.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Пам"яті Героїв Крут
29.01.2018
На Аскольдовій могилі
Поховали їх,
Тридцять мучнів українських,
Славних, молодих ...
Павло Тичина, вірш "Пам"яті тридцяти"
..
29 січня виповнюється рівно 100 років з часу героїчного бою під Крутами. Тоді кількасот студентів та кадетів виступили проти 5-6 тисяч більшовиків армії Муравйова. 100 років потому, біля пам»ятного знаку Героїв Крут на Аскольдовій могилі відбулася поминальна Панахида пам"яті Героїв Крут, яку очолив владика Йосиф Мілян. Прийшло чимало людей вшанувати пам»ять усіх загиблих. На думку дослідників цвинтаря, що був на Аскольдовій могилі, саме тут поховано сім крутянців. Щоправда, Братська могила крутянців і досі повністю не розкопана, рештки не ідентифіковані.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/