Греко- і римо-католики закликали українців і поляків до примирення
29.06.2013
Представники Української греко-католицької церкви та Римо-католицької церкви Польщі підписали у Варшаві спільну декларацію з нагоди 70-річчя Волинської трагедії.
Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.
У документі підкреслюється, що насильство та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Алхімік-роззява (28 червня)
28.06.2013
Жив колись алхімік, який усе своє життя присвятив пошукам філософського каменя, що має силу перетворювати залізні предмети у золото. «Я досліджу усі каміння на землі, один за другим. І так напевно знайду філософський камінь», - думав він.
Спершу це видавалося простим. Алхімік обв’язався залізним ланцюгом і торкався до нього кожним знайденим каменем. Він усе мандрував, а коли помітив якийсь камінь – брав його і торкався ланцюга. Той жест став усім його життям.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Блаженні новомученики УГКЦ
27.06.2013
У історії деякі люди мають привілей пережити свою історичну епоху. Мученики перших віків християнства завдяки свідченню віри є одним з прикладів історичної пам’яті християн. Люди, які покликані свідчити віру в Христа перед переслідувачами стають на шлях праведного Авеля. «Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє». Євр. 11, 4. Віра в Господа Бога стала каменем спотикання для людей, які «проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину». Рим. 1, 23. Від жертви Авеля до сьогодні віра в Господа Бога проходить випробування. Церква шанує як мучеників свідків віри, які перед людьми які відкидали Бога, через пролиття крові власним життям засвідчили вірність Христу.
Все (27 червня)
26.06.2013
Того самого дня, кілька місяців після народження, малий кульгавий Леонардо (якого звали Лео) і Томазо опинилися у дитячому будинку. Працівниці ставились до них дуже добре, а діти з початкової школи, до якої ходили – не надто. Діти часто виявляли жорстокість у стосунку до несміливого Лео, але Томазо вмів заступитися, оскільки був хлопцем сильним і розумним. Він був найліпшим учнем у класі і найспритнішим хлопцем на подвір’ї. Томазо допомагав бідному Лео і завжди залишався поруч із ним. Заспокоював його, коли той боявся, чекав на нього, коли той гуляв, бавився з ним, старався, аби друг не переймався своїм каліцтвом, веселив його, розповідаючи різні потішні історії.
«Страдч - гора блаженств нашого українського народу…»
26.06.2013
Близько 20 тисяч вірних взяло участь у першій всеукраїнській прощі до Страдчу, що на Львівщині, присвяченій пам’яті страдецьких блаженних мучеників – о. Миколая Кондрата і дяка Володимира Прийми, Дню мирянина та Року віри.
На початку паломництва студенти Львівської духовної семінарії Святого Духа та Чортківської дяківсько-катехитичної академії імені священномученика Григорія Хомишина співали молебень та співом супроводжували пішу ходу до Страдецької гори.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Уніатизм» і православно-католицький діалог
26.06.2013
Розбіжності з питання «уніатизму» віддавна є дражливим моментом у православно-католицькому діалозі. Доки Східні Католицькі Церкви у країнах колишнього соціалістичного табору не вийшли з підпілля (а сталося це 1988 р. і найближчого по ньому часу), видавалося, що ці розбіжності можна делікатно оминати: існувало мовчазне припущення, що Східні Католицькі Церкви в діаспорі поступово зникнуть, а на Близькому Сході пропадуть під мусульманським та сіоністським тиском. У Московського і Бухарестського патріархатів побутувало уявлення, що Рим якось погодився із злученням Української Католицької Церкви з Московським патріархатом, а Румунської Католицької Церкви - з Бухарестським.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
