День пам’яті київського князя Аскольда
15.07.2013
У «круглому столі», присвяченому Дню пам’яті київського князя Аскольда, державного діяча, що сприяв поширенню християнства в Русі-Україні, візьмуть участь науковці, церковні та громадські діячі. Зокрема, планується участь представників від Інституту історії України НАН України, Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Ужгородської української богословської академії ім. свв. Кирила і Мефодія УПЦ, Київської православної богословської академії УПЦ-КП, Товариства па’мяті князя Оскольда тощо.
Князь Оскольд і християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст.
11.10.2012
Шумило С.В.
Загальноприйнято вважати, що християнство на Русі веде свій початок від 988 року. Проте тоді християнство було остаточно утверджено на офіційному рівні як державну релігію. Саме ж поширення християнства на Русі, як про це свідчать вітчизняні та іноземні літописні джерела, почалося значно раніше, ще в 860-ті роки і тривало ціле століття.
Тож як відбувався процес християнізації Русі в ІХ-Х століттях?
Газета «ОРАНТА», життя мученика Аскольда, відродження парафії
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/КНЯЗЬ Аскольд – ПРЕДТЕЧА КРЕЩЕНИЯ КИЕВСКОЙ РУСИ
10.08.2012
– То есть, можно говорить о трех крещениях Руси: Аскольда, Ольги и Владимира?
– Интересная аналогия по этому поводу есть в книге протоиерея Льва Лебедева «Крещение Руси». Он пишет о том, что таинство крещения совершается не одним действием, а тремя. Крещаемый трижды отрицается сатаны, трижды сочетается Христу и трижды погружается в воду. Также и Русь трижды прошла этот акт отрицания и трижды погружалась в купель крещения. Первый раз – при Аскольде, второй – при Ольге и третий раз – при Владимире. Но нельзя разделять эти три крещения. Это был один процесс, имевший начало и завершение.
Для нас очень важно сохранять память и о первом и о втором и о третьем. Только тогда вырисовывается целостное представление о православной традиции Киевской Руси.
Докладніше1150 лет киево-русской эры
01.02.2010
«О князи Русьтемъ Осколде. Роди же нарицаемии Руси, иже и Кумани, живяху въ Ексинопонте, и начаша пленовати страну Римлянскую, и хотяху поити и въ Констянтинградъ; но възбрани имъ высший Промыслъ, паче же и приключися имъ гневъ Божий, и тогда възвратишася тщии князи их Осколдъ и Диръ. Василие же много воиньствова на Агаряны и Манихеи. Сътвори же [император] и мирное устроение съ прежереченными Русы, и приложи сихъ на христианство, и обещавшеся креститися, и просиша архиерея, и посла къ ним царь»»». Далее, описывая проповедь посланного из Константинополя епископа на Руси, Никоновская летопись сообщает о Чуде с несгораемым Евангелием, брошенным в огонь по требованию русичей, и заключает:««Сие видевшие Руси удивившася, чудящеся силе Христове, и вси крестишася».
ДокладнішеПро Аскольда і Діра
Народна традиція та літопис зберегли пам’ять про Аскольда і Діра як християн. Літопис оповідає, що Олег наказав забити обох князів як узурпаторів. Аскольда поховано на Угорській горі, і над його могилою Ольма збудував церкву. Діра поховано в іншому місці – «за св. Ориною». Сполучення двох імен - Аскольда та Діра – як суправителів, викликає великі сумніви. Треба гадати, що князювали вони не одночасно. Аль Масуді виразно писав про Діра, як про першого серед князів
ДокладнішеЛітопис Аскольда
23.11.2009
Увагу М. Брайчевського привернули проблеми утвердження Київської Русі як потужного ранньодержавного об’єднання, а також перше офіційне хрещення, оскільки воно відбувалося в контексті складних політичних і конфесійних колізій ІХ ст. На даному етапі важливим залишається той факт, що середньодніпровські слов’яни добре володіли писемністю вже у середині ІХ ст. Науковець, використовуючи власні спостереження та дослідження інших учених, навіть спробував реконструювати «Літопис Аскольда» з метою розв’язання основної проблеми славістики як науки, суперечки навколо якої ще не вщухають і до сьогоднішнього дня.
життя мученика Аскольда, Аскольд у творах
Докладніше
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
