Пам’яті Ольги Басараб
13.02.2021
У малій військовій каплиці Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього парох громади о. Ігор Онишкевич і сотрудник о. Олексій Геник з вірними панахидою молились за упокій вірної Богові і Україні раби Божої Ольги.
Історична довідка
Ольга Левицька в одружені Басараб народилася 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя , Рогатинський район, Івано-Франківська областьв родині відомого громадського діяча о. Михайла і Савини (з дому Стрільбицької) Левицьких. Вона мала старшу сестру Іванну та молодшого брата Северина. Северин Михайлович Левицький (пластовий псевдонім — Сірий Лев) — (6 вересня 1890, с. Щуровичі, Бродський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 30 січня 1962, Баффало, США) — український пластовий та громадський діяч, перший Начальний Пластун. Рідний брат Ольги Басараб.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Символ віри»: значення події Воскресіння Ісуса Христа для віруючої людини
10.02.2021
У 38-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над п’ятим членом «Символу віри»: «І воскрес у третій день, згідно з Писанням». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку шляхами віри апостолів, учителів Церкви, – шляхами нікейсько-царгородського «Символу віри». Сьогодні я запрошую вас роздумати над п’ятим членом «Символу віри», який так урочисто, мало не радісним співом, каже нам про те, що Христос воскрес у третій день, згідно з Писанням.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Леся Українка як євроінтегратор України. Неймовірна ерудиція та знання культури Західної Європи
09.02.2021
Про Лесю Українку (1871–1913) в нас написано й говорено багато. До 150-річного ювілею ще чимало до цього додасться. Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм…
Прохолодне ставлення до Росії
Щоправда, чомусь не дуже звертається увага на неймовірну ерудицію Лесі Українки, на її прекрасне знання європейської (власне, західноєвропейської) культури, яка й мала вплив на письменницю. І це при тому, що народилася Леся на теренах Російської імперії, де переважно й жила. Однак до російської культури, загалом до російського життя ставилася вона, скажімо так, без ентузіазму. Зокрема, це бачимо в її драматичній поемі «Бояриня».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Школа біоетики УКУ про вакцини від Covid-19 та етичні виклики
09.02.2021
Фахівці Школи біоетики УКУ, яку очолює отець-доктор Ігор Бойко, відповідають на запитання про етичні виклики, пов’язані з вакцинами проти Covid-19.
У період пандемії, перед обличчям невидимого ворога Covid-19, суспільство переживає безпрецедентний для сучасної історії стан непевності. Напруження спричинене також і тим, що кожна людина в різних сферах свого життя повинна приймати рішення, які впливають не тільки на власне здоров'я, але й на здоров'я інших: від того, чи носити захисну маску, до того, чи щепитися від Covid-19. Зокрема, коли це заторкує моральні питання. Саме тому в такій ситуації надзвичайно важливо мати доступ до достовірної інформації, що походить з авторитетних джерел.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Святий Йосафат Кунцевич – його життя і доба. Ч.-10
06.02.2021
РОЗДІЛ IX ДОЛЯ МОЩІВ СВ. ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА
Пошанівок та почитання мощів св. Йосафата почалися зараз після його мученичої смерти, ще перед проголошенням Йосафата Блаженним та Святим. Від часу зложення їх у соборі Св. Софії в Полоцьку, вони стали метою численних паломництв і місцем чудесних уздоровлень, духовних навернень, про що вже була згадка вище. Гробниця Мученика стала оздобою і неоціненим скарбом Полоцька. Перед мощами Йосафата висіли численні золоті й срібні подячні таблиці, ікони, образи, лямпади, багаті дарунки тощо ( Guepin Alphonse, Un Apotre de I’Union des Eglises au XVII siecle, Saint Josaphat et I’Eglise Greco-slave en Pologne et en Russie, Tome II, Paris-Poitiers 1898, pag. 139-140).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Символ віри»: чому Христос пішов на страждання, розп'яття і смерть?
05.02.2021
У 37-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ роздумав над четвертим членом «Символу віри»: «І був розп’ятий, і страждав, і був похований». Нижче пропонуємо текстову версію катехизи.
Христос народився!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку дорогами «Символу віри», який ми співаємо як молитву «Вірую» в кожній Божественній Літургії. Сьогодні ми розглянемо четвертий член «Символу віри», що каже: «Він [Ісус Христос] був розп'ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
