Щорічна «повинність», або сповідь – не допит
28.03.2016
Чи достатньо все-таки сповідатись раз в рік? Як поводитись, якщо під час сповіді священик накричав, образив? Чи можу я довіряти священикові, відкриваючи йому найскоровенніше? Як готуватись до сповіді? Як сповідатись, що розповідати? Чи після однієї сповіді можливе лише одне причастя? Спробуємо роздумати разом.
Найперше (адже в теперішній час – час Великого Посту, це питання дуже актуальне) поговоримо про «річну сповідь». У минулорічних нотатках, присвячених сповіді, ми вже говорили, що сповіді раз в рік явно недостатньо для духовного життя. Вона є достатньою лише в тому випадку, якщо сповідь стає обов’язковою формальністю, яку в часі посту треба «відбути».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Боже ім’я – Милосердя» /6/
28.03.2016
Читаючи книгу «Боже ім’я – Милосердя», що є плодом розмови Папи Франциска з італійським журналістом Андреа Торніеллі, попереднього разу ми почули спогади Святішого Отця про його особистий досвід сповідника. Серед іншого, він згадував: «Як сповідник, навіть коли мені доводилося бути перед зачиненими дверима, я завжди намагався знайти щілинку, просвіт, щоби відчинити їх та змогти дарувати прощення, милосердя».
Самі ці слова «Шукати будь-який просвіт» дали назву третій частині книги, яка розпочинається запитанням: «Що потрібно для того, щоб отримати милосердя? Чи потрібна для цього якась особлива готовність?».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Кримінальне покарання має на меті не помсту за правопорушення, а переміну життя цієї людини»
28.03.2016
Отець Костянтин Пантелей, керівник Відділу душпастирства в пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ, відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ.
Отче, уряд задекларував реформування пенітенціарної системи України. У чому, на ваш погляд, має полягати ця реформа?
Те, що планується така реформа, дуже добре. Бо не можливо, аби пенітенціарна система залишалася в теперішньому вигляді.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Боже ім’я – Милосердя» /5/
28.03.2016
Другий розділ книги-інтерв’ю «Боже ім’я – Милосердя», що є записом розмови Папи Франциска з італійським журналістом Андреа Торніеллі, називається «Дар Сповіді», і розпочинається із запитання: «Чому важливо сповідатися? Ви були першим Папою, що зробив це прилюдно під час покаянних богослужінь Великого Посту в базиліці Святого Петра… Чи ж не вистачить покаятися в собі, попросити прощення, спілкуючись безпосередньо з Богом?».
Великодня проповідь Папи Франциска
28.03.2016
У суботу, 26 березня 2016 р., ввечері, Папа Франциск очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані літургію Пасхального чування, під час якої виголосив наступну проповідь:
«Петро побіг до гробу» (Лк 24,12). Які думки могли хвилювати розум і серце святого Петра, в том час, коли він біг? Євангелія розповідає нам, що Одинадцятеро, між якими був Петро, не увірували свідченню жінок, їхньому пасхальному звіщенню. Навпаки, «ці слова здавалися їм порожньою вигадкою» (Лк 24,11) У серці Петра, отже, гніздився сумнів, супроводжуваний багатьма негативними думками: смуток з приводу смерті улюбленого Учителя та розчарування з приводу того, що три рази відрікся від Нього під час страстей.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/«Боже ім’я – Милосердя» /4/
25.03.2016
Продовжуємо гортати сторінки книги-інтерв’ю «Боже ім’я – Милосердя», що є записом розмови Папи Франциска з італійським журналістом Андреа Торніеллі. У першому розділі, який має назву «Час милосердя», Святіший Отець ділиться досвідом особистих стосунків з Божим милосердям.
Андреа Торніеллі попросив співрозмовника поділитися тим, хто йому спадає на думку, коли він замислюється про «милосердних священиків», чи то тих, яких зустрів на своєму життєвому шляху, чи тих, приклад яких є джерелом натхнення. Відповідаючи, Папа сказав, що таких було багато…
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
