Земля. Для Довженка
20.10.2006
Один із великих українців, кінорежисер Олександр Довженко спочиває в Москві - на Новодівочому цвинтарі. Хоча колись заповідав, щоб його поховали в Україні.
«Померли, напевне, і мати, і батько. Од голоду чи німецької кулі імені моїх друзів. (Батьків не вивезли з окупованого Києва. - Ред.) Хочу і я, де б я не впав, лежати у Києві, на горі, біля зруйнованої Лаври, над Дніпром». (Запис у щоденнику, червень 1942 року).
Ще через три роки, у листопаді 1945-го: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві, десь над Дніпром на горі».
- Олександр Довженко заповідав, щоб його поховали на батьківщині і назвав місце - у Києві. Чому ви підтримали ідею перепоховання в Сосниці? - Він прагнув до України. Це головне. Я переконаний: недостатньо тільки перевезти прах. Потрібно, щоб відродилася національна ідея. Потрібна цілеспрямована державна політика, підтримка. Необхідно виявити політичну волю.... Коли довідався, що біля Аскольдової могили в Києві хочуть побудувати пантеон для відомих українців, ця думка не здалася мені гарною. Довженко заслуговує не почесного гуртожитку, а окремої могили.
історія Аскольдової Могили, Друковані ЗМІ
ДокладнішеМолитва “Віри і Світла”
Ісусе, Ти прийшов на цей світ, щоб відкрити нам Отця,
Твого Отця і нашого Отця.
Ти прийшов навчити нас любити одне одного.
Так, як Ти нам обіцяв, зішли нам Святого Духа,
щоб Він зробив нас знаряддям миру і єднання
у цьому світі війн і поділу.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеХАРТІЯ РУХУ «ВІРА І СВІТЛО»
Рух «Віра і Світло» зародився під час паломництва до Люрду в 1971 році. Метою цього паломництва була допомога розумово неповносправним особам у пошуку їх справжнього місця в серці Церкви. Бо якщо Ісус любив їх особливою любов'ю, то чи не мають вони права знайти цю любов у створеній Ним Церкві? Для того, щоб це паломництво не було лише «солом'яним вогнем», одноразовим заходом без майбутнього, перед прощею учасникам потрібно було згуртуватися у спільноти, які б об'єднували розумово неповносправних осіб, їхніх батьків та приятелів, особливо молодих людей.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеКиївська спільнота «Віра і Світло» відсвяткувала 10-літній ювілей
Київська спільнота «Віра і Світло» відсвяткувала 10-літній ювілей
«Віра і Світло» - це міжнародний християнський рух спільнот, який об'єднує розумово неповносправних осіб, їх батьків та молодь – приятелів. Члени спільнот зустрічаються, щоб ділитись труднощами та радістю, святкувати і молитися, підтримувати одні одних, зростаючи у дружбі, вірі та любові; спільно беруть участь у літніх таборах, реколекціях, прощах.
ДокладнішеНа Аскольдовій могилі поховали їх – тридцять мучнів українців, cлавних, молодих...
06.10.2006
Нарешті ми перуступили ту межу стереотипів боязні! Хто є рушійною силою суспільства, хто хоче все і відразу? Правильно, молодь! Тоді крутяни виступили на бій з переважаючою армією більшовиків, в 1991 студенти підняли „революцію на граніті" і домоглися свого з нами почали рахуватися, їх навіть трохи почали боятися. В 2001 молодь знову не стерпіла зневаги і вийшла на акції „Україна без Кучми!", тоді вона стала пліч о пліч проти загонів внутрішніх військ та влади.
ДокладнішеБитва під Крутами
27.09.2006
Битва під Кру́тами - битва 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, - та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.
Докладніше