Чому було мало бійців, і як склалася доля тих, хто вижив
28.01.2016
Похмурого ранку 29 січня 1918 року біля станції Крути почався бій, якому судилося стати наріжним каменем української міфології Визвольних змагань. Вже за два місяці, під час урочистого поховання були уперше сказані слова про українські Фермопіли і про небувалу самопожертву бійців Студентського куреня Січових стрільців. Пишаючись героїзмом студентів, урядовці тоді й словом не обмовилися про ще живих реальних героїв Крут – юнаків (курсантів) 1-ї Київської військової школи ім. Богдана Хмельницького.
Автор: Дмитро Калинчук
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу
28.01.2016
Незважаючи на те, що бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України.
Тривалий час подробиці Крутянського бою залишалися невідомими і скоріше нагадували міф: проти багатотисячного більшовицького війська український уряд безжально кинув необстріляну молодь – студентів та гімназистів. Вони хоробро билися, але всі загинули у нерівному бою. І лише через багато десятиліть після виявлення окремих документів і публікацію численних спогадів з’явилася можливість відтворити обставини бою.
Проти «червоної чуми»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Наче вчора…
27.01.2016
26 січня 1918 р. до Києва вступила 10 тисячна орда Михайла Муравйова, почався червоний терор. При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), в результаті якого було зруйновано будинок Грушевського. За наказом Муравйова, більшовицькі війська розстріляли у Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували громадян УНР, був убитий київський митрополит Володимир.
За даними дослідника Савченка В. А., під час знаходження Муравйова в Києві по місту їздив броньовик з написом «Смерть українцям!».
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Гвинтики машини, що розвалилася. Блаженніший Святослав ставить діагноз українському суспільству
24.01.2016
Блаженніший Святослав, глава Української греко-католицької церкви, розмірковує про хвороби українського суспільства, називає їхні причини і порівнює з недугами Європи.
Руки, схрещені в замок на грудях, у психології означають спробу сховатися від несприятливої ситуації. Однак для священика цей жест неприйнятний, каже Святослав Шевчук, глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ), у відповідь на прохання фотографа НВ скласти на грудях руки.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Парафіяльні оголошення
24.01.2016
27.01 середа Відання празника Богоявлення, прип. отців у Синаї і Раїті повбиваних, Пам’ять переставлення св. рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії.
Священики парафії чикають запрошення на Йорданське відвідання родин
29 січня п’ятниця Поклін чесним оковам св.ап.Петра
08:00 Божественна Літургія,
11:00 панахида на могилі Героїв Крут
ДокладнішеМир мусить бути принциповим - Блаженніший Любомир
24.01.2016
На думку Блаженнішого Любомира, бажання примирення має бути взаємним, а підписання угод без стійкого миру не сприятиме припиненню війни. Любомир Гузар не вірить, що домовленності діятимуть за теперішніх умов/
На думку емерита Української греко-католицької церкви Любомира Гузара, домовленності з Росією можна укладати лише після встановлення миру, який у свою чергу можливий лише тоді, коли обидві сторони його щиро прагнутимуть.
"Я не бачу можливості примирення чи миру. Мир можливий лише тоді, коли є дві сторони, які направду миру прагнуть. Назагал так виглядає, що ми прагнемо миру, що ми не хочемо війни ані з Росією, ані з кимось іншим, але це одностороннє бажання. А якщо нема такого самого щирого бажання миру з іншої сторони, то говорити про мир є мрія і більш нічого. Правдиве замирення — справа обох сторін. Таке рішення не може бути одностороннім", - заявив Гузар у розмові з DT.UA.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
