Церква їде до моря
27.07.2008
Емілія ТУРКОВСЬКА.
Наш «Собор» через мережу інтернет читають далеко за межами області, за межами України.
Ось і знову ми отримали цікаве повідомлення про те, що парафія церкви Святого Миколая, котра на Аскольдовій могилі в Києві, за традицією, що почалася ще з 1995 року, виїхала... на море. І, набравшись сил та здоров'я, щасливо повернулася.
Ми вирішили написати про це детальніше. Оскільки, погодьмося, такі факти трапляються нечасто.
Настоятель церкви Святого Миколая - до речі, однієї з історичних пам'яток (її замальовував ще Тарас Шевченко), - отець Ігор Онишкевич розповів, що на Чорне море в районі Феодосії виїхали 32 дітей і 10 дорослих. Мета - безплатний відпочинок на морі протягом десяти днів як нагорода для дітей за те, що вони протягом року відвідували церковну школу. Відпочинок зорганізований у вигляді катехитично-оздоровчого табору, де діти продовжили катехитичне навчання, поєднуючи його з відпочинком і розвагами.
- Щоранку наші діти мали утреню, потім Службу Божу. Після моря - вервицю і вечірню. Обидва дитячі курені навчалися співу, - розповідає отець ігор. - Море не було аж надто теплим, але ніхто з дітей, купаючись, не зазнав простудних захворювань. Дітьми опікувались представники батьківської і катехитичної рад разом зі мною і сестрою-служницею Мартою. Ми подбали про додаткові кошти, на які щодня закуповували фрукти. Діти смакували черешнями, абрикосами. Це окрім харчування в таборі.
- Отче Ігоре, звідки церква взяла кошти на відпочинок дітей?
- Парафіяльний «Карітас» «Печерськ» організовує акції «Різдвяна свічка», «Допоможи дитині», парафіяни складають десятину, дають пожертви на добрі справи. Таким чином організовуємо поїздки в Крим чи в Карпати. Батьки лише оплачують проїзд.
Ми подякували отцеві Ігорю за коротке інтерв'ю, а від себе зазначимо, що довкола церкви Святого Миколая гуртується переважно галичанська «діаспора» Києва. Особливо людні відправи відбуваються в теплу пору року. Люди приходять сюди цілими родинами. Часто після Служби Божої біля церкви з духовними програмами виступають хорові колективи (недавно, наприклад, на відкритті меморіальної таблиці Ярослави Стецько тут побував дитячий ансамбль з Львівської області).
Дуже часто біля церкви накривають столи. Бутерброди, печиво, цукерки, кава та чай смакують людям, які їдуть на Аскольдову могилу часом з віддалених районів столиці. Чому? Кажуть: «Церква має свою душу. Вона хоч невеличка, але атмосфера у ній по-особливому світла і тепла».Можливо тому, що тут молилися цілі покоління, що поруч могили юних героїв Крут. Можливо, десь зовсім поруч покоїться прах Аскольда, що при хрещенні дістав ім'я Миколая. Святий дух ніби витає над церквою, що є історичним серцем столиці.
За матеріалами: http://www.galychyna.if.ua/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
