Шевченкові «Гайдамаки»
07.03.2016
Виповнюється 175 років від того часу, як Шевченко написав поему «Гайдамаки». Знаковий твір української літератури, а з доробку поета – чи не найвідоміший та, відповідно, найбільш досліджуваний. Відтоді, як «Гайдамаки» з’явилися на світ, навколо них розгортаються дискусії. Одні й ті самі цитати інтерпретують з діаметрально протилежними висновками. Одні й ті самі образи викликають ледве чи сумісні асоціації – від проекцій на сучасні національні потреби, міжнаціональні відносини тощо до пошуку біблійної метафористики та закодованості. Один і той самий сюжет будить різну пам’ять, яка резонує в сьогодення. За цими пристрастями, які апелюють до тексту, ми часто забуваємо про те, як цей текст постав і як він дійшов до читача. Це окрема тема, не менш цікава та повчальна: як Шевченко створював, друкував і поширював свою поему, як її перевидавав і чим відрізняється перше видання від другого, і, нарешті, який саме текст ми маємо у незчисленних виданнях «Кобзаря» і якою мірою він відображає «волю автора». Властиво, пропонований нарис – це своєрідний «вступ» до прочитання поеми, яке у кожного своє, оперте на власний читацький досвід. Натомість викладені нижче факти лежать в об’єктивній площині, не залежать від нашого сприйняття і не потребують інтерпретацій.
Послання Папи Франциска до Блаженнішого Святослава, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
06.03.2016
Його Блаженству Святославові Шевчуку
Верховному Архиєпископові Києво-Галицькому
«Яка дорога, о Боже, твоя ласка: людські сини під захист крил твоїх прибігають!» (Пс 36[35],8).
Як віруючі, ми шукаємо захисту під покровом «крил» Господа Бога, тому що ми дійсно є носіями божественної благодаті, але є ними, немов глиняний посуд (пор. 2 Кор 4,7). У деяких обставинах наш людський стан стає ще вразливішим з причини важких історичних ситуацій, якими позначене життя Божого люду, спільноти, яку Господь наш Ісус Христос здобув Своєю Кров’ю.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Парафіяльні оголошення 7-13.03.2016р.
04.03.2016
Неділя сиропусна
Служба Божа відправляється щодня 08:00; 18:00.
Середа, п’ятниця, субота – за спочилих з Парастасом
неділя – Служба Божа: 08:00 зі співом мирян, 10:00 з хором, 12:30 для дітей з хором, 18:00 співає дяк
ДокладнішеРІК БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ
Відгукуючись на прохання Святішого Отця і за Благословенням Блаженнішого Святослава ,Патріарха УГКЦ котрий відкрив Рік Божого Милосердя в нашій Церкві, парафія Святого Миколая на Аскольдовій могилі ініціює благодійні акції і заходи, долучитися до яких може кожен – у міру своїх сил і можливостей.
Цього року Церква в особливий спосіб звертатиметься до Бога з проханням виявити Своє Милосердя. Папа Римський Франциск звернувся до всіх вірних Католицької Церкви з проханням не тільки ревно молитися в цьому наміренні, але й самим свідомо стати знаряддям Божого Милосердя, активно співдіяти Богові вчинками добродійності, жертовності, допомоги.
ДокладнішеДобровольці надійного тилу
04.03.2016
Ваша - віра, чинна любов'ю /Павло, послання до Галатів 5. 6/
Оксана. Після кожних відвідин враження особливі. А найголовніші у них - люди, яких там зустрічаєш. Хтось шукає розв'язання дилеми «захист-убивство» з християнської точки зору, інший спраглий почути, що він не даремно ризикує життям на передовій. Третій виявляється твоїм земляком і одразу знаходяться спільні знайомі... І ні з чим не зрівняти взаємної радості від безкорисливості доброго вчинку, бо робиш його просто так. Тоді відчуваєш як у ньому проявляється Божа заповідь Любові.
Газета «ОРАНТА», Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Кароль Войтила – унікальна особистість XX-ХХІ стт.
03.03.2016
Сім’я є найважливішим середовищем, що впливає на формацію людини. Батьки та родина є першими будівничими молодої особи в сім’ї. І Кароль Войтила, як наймолодший син у сім’ї, отримував належну опіку та увагу зі сторони батьків. Зростаючи у містечку Вадовіце у Малопольщі, в краї, де пліч-о-пліч намагалися працювати і жити поляки та євреї, він вбирав різноманітний світ польської культури. У праці польської дослідниці про Папу Івана Павла ІІ, є чудовий нарис життя з дитинства. Автор розкриває величезний світ співжиття двох різних та самодостатніх культур – польської та єврейської. У польському середовищі, як і у будь-якому іншому, активно підтримувалась ворожість до чужинців, культуру та релігію, яких важко збагнути.