ПОЖЕРТВИ ПАРАФІЯН ЦЕРКВИ СВ. МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ НА АСКОЛЬДОВІЙ МОГИЛІ У ВЕРЕСНІ 2014 Р. Б.
04.11.2014
Господи Боже, Спасителю наш милостивий. Ти все твориш і будуєш на спасіння роду людського. Прийми ж ці щирі пожертви, принесення Тобі, а цих жертводавців спаси і помилуй, нагороди їх Твоєю небесною благодаттю, і подай їм відпущення гріхів, і вчини їх учасниками Царства Твого.
Парафіяльна служба милосердя «Карітас-Печерськ»
ДокладнішеМирослав Маринович: приклад Ісуса - це найбезумніший бізнес-проект
03.11.2014
Влада це - екстракт отрути, яка булькає в середині нашого суспільства. Тому просто замінити владу не змінюючи систему нічого не дасть
Від того якими є духовні та моральні цінності у суспільстві, залежить доля бізнесу як системи. Про це на лекції-зустрічі для львівських підприємців розповів, дисидент, правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету у Львові Мирослав Маринович.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Російсько-радянська релігійна міфотворчість
03.11.2014
Пострадянський простір живе подвійним, а то й потрійний життям. Кілька поколінь людей народилися в часи Сталіна, Хрущова і Брежнєва, а значить, що частина їх віку була пов'язана з тим рівнем життя, який встановлювала КПРС та інші партійно-господарські органи. Життя було розписане по пунктах для всіх. Партія знала, хто повинен і де вчитися, якої національності мають бути майбутні інженери або лікарі, де вони працюватимуть за "напрямками", скільки отримувати «зарплати» і коли їм дозволяти вступати в партію. Життя радянської людини регулювали парткоми, райкоми, міськкоми і обкоми, якими, в свою чергу керувала ЦК. Нагляд здійснював КДБ і численні помічники - піонери (юні друзі міліції) і комсомольці (оперативні комсомольські загони), а також дружинники і таємні інформатори. За 74 роки виросло кілька поколінь слухняних людей, для яких розпад СРСР став особистою трагедією - вони залишилися без спрямовуючої ролі ЦК КПРС.
Сенс смерті
03.11.2014
Жити глибиною духа означає приймати життя цілісно, разом із його завершальним етапом — смертю. Смерть це завжди кінець біологічного життя, фізичний процес розкладу, деструкція, перед лицем якої людина залишається безсилою. Також вона є небуттям несповнених мрій, життя, існування.
Давні монаші статути, наприклад, бенедиктинський чи камедульський, радили щодня згадувати про смерть. Однак не згадувалося про смерть заради тривання в смутку, але навпаки, аби жити свідомо й інтенсивно. Якби ми щодня думали, що можемо не дочекатися світанку, то кожен день переживали б у спосіб більш свідомий та інтенсивний.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Урочистість Усіх Святих
01.11.2014
Ці «великі небесні іменини» об’єднують усіх. І тих, чиї імена завжди є в літургійному календарі, й тих, хто туди потрапляє рідко. І тих, кого Бог знає, а Церква офіційно святим не назвала, бо, може, і не здогадується, що то була свята людина. Радісна урочистість Усіх Святих промовляє до сердець віруючих: на Небесах так багато наших братів і сестер, наших заступників і помічників, – радіймо їм і живімо добре, аби долучитися до них свого часу! Урочистість Усіх Святих – це зовсім не «гробки», це торжество святості!
А ще ця урочистість відображає певний «вплив», або ж реакцію християнства на явище язичництва. З історичного погляду, вшанування святих у Церкві не виникло саме по собі як окреме свято чи особливо підкреслювана побожність. Віруючі вшановували Матір Спасителя, загиблих за віру зі своїх спільнот (а потім сформувався культ мучеників), з часом Церква у своїй повноті дійшла до розуміння великої цінності дівоцтва перед Богом – постало вшанування дів…
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Папа: диявол не міф, його перемагають зброєю істини
31.10.2014
Християнське життя – це «боротьба» проти диявола, світу цього і плотських пристрастей. Коментуючи уривок з Послання апостола Павла до Ефесян, Святіший Отець підкреслив, що диявол існує, і ми «повинні боротися з ним зброєю істини».
Апостол, зазначив Папа, каже про християнське життя військовою мовою. «Життя в Бозі має бути захищене, і щоб його зберегти, ми повинні боротися», а для цього потрібні мужність і сила, щоб протистояти і благовістити.
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
