Ігумен валаамського монастиря Харитон про молитву
13.10.2014
Про молитву, яка зігріває людину і з’єднує її з Богом в любові
Найперше має бути відомим те, що християнинові (особі духовній своїм званням) належить завжди різними способами піклуватися про з’єднання з Богом Творцем, люблячим Благодітелем і вищим своїм добром, Котрим і для Котрого він і був створений, бо для душі, яку створив Бог, центром, тобто остаточною метою, має бути не що інше, хіба лише один Бог, від якого вона дістала і життя, і природу свою й задля якого вона має жити вічно. Адже все видиме на землі, любе й бажане: багатство, слава, жінка, діти, одним словом все красиве, солодке й миле цього світу не є властиве душі, а лише тілу, й, будучи дочасним, воно швидко промине, як тінь, — натомість душа, як вічна згідно з своєю природою, може навіки знайти спокій лише в однім вічнім Бозі, як у вищому своєму добрі, прекраснішому за всю красу, солодощі й замилування, солодшому й милішому, — в Бозі, що є для неї найбільш природним її місцем, звідки вона походить і куди має знову повернутися: бо як плоть, що походить від землі, що в землю повертається, так само й душа від Бога походить й до Бога повертається і в Ньому перебуває. Для цього вона й створена Богом, щоби перебувати в Бозі навіки. Тому в цьому дочасному житті необхідно старанно шукати з’єднання з Богом, щоби сподобитись бути з Ним і в Ньому вічно і у майбутньому житті.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Вчення про молитву валаамських старців
12.10.2014
1. Про усну молитву. У скороченому варіанті її промовляють так: «Господи, помилуй!»; «Господи Ісусе Христе, помилуй мене, грішного!»; а в повному — так: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!»
Спочатку її промовляють здебільшого з неохотою, силуючи себе, і в міру вправляння та примушування себе до неї, якщо тільки є рішучий намір через молитву, з допомогою Божої благодаті позбавлятися пристрастей, вона, від частого вправляння у ній, по мірі викоренення пристрастей, час від часу буде ставати легшою, приємнішою і бажанішою.
При усній молитві всіма можливостями треба старатися тримати розум на словах молитви, говорити повільно, всю увагу зосереджуючи на думках, що виражаються словами, а коли ум буде відволікатися на сторонні думки, без збентеження знову вводити його в слова молитви («Ліствиця», слово 28, гл. 17).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Свято Покрови Пресвятої Богородиці у Пирогово
Слава Ісусу Христу!
12 жовтня 2014 року Божого у с. Пирогів цекровця Покрови пресвятої Богородиці має храмове свято. О 10.00 від Аскольдової Могили буде відправлятися безкоштовний автобус для всіх, хто хоче взяти участь у Святій Літургії та культурній програмі в Пирогові.
Запрошуємо це світле свято зустріти разом, розділити ту радість празника у мальовничому місці.
ДокладнішеСвятий Євагрій про молитву
11.10.2014
Cвятий Євагрій розуміє під молитвою скерованість усіх душевних сил до Бога, свою цілковиту присутність у Його присутності. Це є найбільший дарунок, який лише може зробити Бог людині. Це підносить людину над її власною природою та робить її рівною з ангелами: «Людина, яка по-справжньому молиться, подібна до ангелів. Бо вона безперестанку прагне бачити Отця, що перебуває на небі» (Про молитву, 113-114).
Щоб людина справді могла молитися, вона мусить позбутися усякого розсіяння та спрямувати свою увагу на Бога: «Блаженний дух, що, молячись без розсіяння, відчуває все глибше прагнення Бога» (Про молитву, 118). «Коли ти з внутрішнім зосередженням шукаєш молитви, тобі нічого не перешкоджатиме, тому що зосередженість є засобом, який найкраще прокладає шлях до молитви. Зосередженість мусиш плекати» (Про молитву, 149).
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Преподобний Никодим Святогорець про молитву
10.10.2014
Молитва є засобом для прийняття всіх благ, щедро пролитих на нас невичерпним джерелом безмежної Божої благодаті та любові. Той, хто виголошує молитву, наче вкладає свій бойовий меч у Божу правицю, щоб Господь поборов його ворогів. Але молитва буде дієвою лише тоді, коли буде з тобою постійно, як природний навик твого духу. Цього можна досягти, дотримуючись таких принципів:
1. Завжди май живе прагнення служити єдиному Богові так, як це Йому бажано. Для підтримання цього бажання невідступно думай про те, що Господу за Його предивні властивості (благодать, велич, премудрість та інші незчисленні й безмірні досконалості), кожне розумне творіння має віддавати поклоніння, честь і служіння.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/Даруймо нашим агресорам любов, тобто Бога
09.10.2014
9 жовтня Греко-Католицька Церква святкує Переставлення святого апостола і євангелиста Івана Богослова. Як відомо, саме цьому апостолу належить авторство пророчої Книги Одкровення про кінець світу. А ще святий прославився своїм навчанням про любов, якої, на його переконання, достатньо, щоб звершувалося Боже Слово на землі.
Про постать наймолодшого серед апостолів — Івана Богослова, а також про те, чи варто любити своїх «агресорів», розповідає владика Венедикт Алексійчук, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Детальніше читайте на сайті http://www.oranta.org/
Наприкінці року разом із капеланом ради Лицарів Колумба на Аскольдовій Могилі отцем Анатолієм Теслею, із благословення пароха церкви святого Миколая Мирлікійських чудотворця о. Ігоря Онишкевича, ми відвідали недужих парафіян нашого храму.
«Бо голодував Я, і ви дали мені їсти... був недужим і ви відвідали Мене...» Мт 25: 35-36 20.03.20 Священик Храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі, капелан ради Лицарів Колумба - отець Анатолій (Тесля) разом із братом-лицарем Олександром Пастуховим та сестрою Орестою Редькою в лиху годину карантину, відвідали хворих парафіян Храму зі Святим Причастям та гостинцями.
